Назовите одного истор-ого деятеля, чья жизнь связана с Вашим регионом или населённым пунктом, достиж-ями которого по праву могут гордиться граждане нашей
страны.Приведите факт из жизни и деятельности этого исто-го деятеля, объяс-ий причину его известности
город Минусинск
Красноярский Край
ответ:
полта́вська би́тва — визначна баталія під час великої північної війни між арміями карла xii та петра i. відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року поблизу полтави.
перебіг битви :
сили та командування:
безпосередньо на полі битви розгорнута армія петра і нараховувала близько 60 тис. чол. (з них 40 піхотних і 27 кавалерійських полки та ще три драгунські шквадрони) й 102 гармати. каролінери[sv] у фінальній баталії змогли виставити загалом близько 16 тис. боєздатних вояків — 10 піхотних (главком левенгаупт), 14 кавалерійських (главком крейц) полків та корпус лейб-драбантів рота з 4-х трифунтових гармат під керівництвом капітана клекберга мала виконувати сигнальну функцію. будучи пораненим напередодні, карл xii передав загальне командування фельдмаршалу к. г. реншільду.
опівночі, 26 червня, не запалюючи вогнів у густій темряві, шведи розпочали марш — авангард склала піхота, вишикувана в 4 колони, за нею рухалась кавалерія, поділена на 6 колон.
о 4 год. ранку 27 червня (8 липня) 1709 р. армія дісталась московських редутів, шведська піхота розпочала їх штурм, але була знекровлена зустрічним вогнем та атакована драгунами меншикова. з флангів зайшли калмики котрим протистояла козацька кіннота та роти волохів, які зрештою були відтіснені та ледве не знищені. врятувала ситуацію шведська кавалерія, котра, вступивши до бою, успішно вела герць із кавалерією .
о 5 год. шведська піхота перегрупувалась і розпочала новий штурм редутів, два з яких були здобуті, але нищівний вогонь артилерії змусив каролінерів залишити зайняті позиції. спроба карла xii обійти редути з півночі також зазнала невдачі. навальний наступ шведської піхоти був зупинений гарматним вогнем, колона з 6 батальйонів роса почала відступ в напрямку будищанського лісу утворюючи розрив у загальному шикуванні. карл xii зрештою не чекаючи на повернення відступаючої колони продовжив наступ цим фактично прирікаючи її на загибель — невдовзі відрізаного роса почали переслідувати війська меншикова. переслідування колони тривало до 7-ої ранку — при її відступі до мурів міста гарнізон полтави зробив вилазку, і з усіх боків шведи склали зброю.
початок:
тим часом основні сили карла xii продовжили просування на редути. о 6-ій год. левенгаупт почав відводити інфантерію на околицю будищанського лісу намагаючись цим маневром ухилити їх від артобстрілу та перегрупувати військо. сюди ж підтягував залишки кінноти й крейц. у цей час московську піхоту було розгорнуто перед фронтом укріплень — центр складали 3 піхотні дивізії вишикувані у дві лінії (главком шереметєв), на флангах розмістилися кавалерія — на правому 12 полків боура, а на лівому 6 — меншикова. карл, маючи у розпорядженні значно менші сили, 10 піхотних батальйонів вишикував в одну лінію. на лівому фланзі та позаду інфантерів розмістилися залишки кінноти. о 8 год. ранку обидві армії, перегрупувавши свої сили, вступили у рукопашний бій. до 11 години ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська. драбанти й почет, відбиваючись від переслідування, винесли короля на околицю лісу, де зосередились залишки його війська.
фінал:
у полтавській битві шведи втратили близько 10 тис. чол. вбитими та пораненими. у полон потрапили фельдмаршал к. г. реншільд, перший міністр шведської імперії граф піпер, багато генералів та офіцерів (зокрема, рос). втрати суперника становили 4.5 тис. чол. вбитими і пораненими. рештки війська відступили вздовж р. ворскли, у ніч з 29 на 30 червня біля переволочної король та мазепа з невеликим загоном форсували дніпро. на лівому березі залишилися запорозька піхота, кількасот компанійців та залишки шведської армії під керівництвом крейца та левенгаупта. останні, при наближенні московських військ, склали зброю. згідно капітуляційної угоди підписаної левенгауптом та меншиковим запорозьких козаків видали московитам. невдовзі їх було знищено.
объяснение:
Великая Французская Буржуазная революция.(14 июля 1789г-9 ноября 1799г)
1 этап(14 июля 1789г-10 августа 1792г)
14 июля 1789-взятие Бастилии
Начавшейся в 1789 году буржуазия.Она удерживала в своих руках парижскую комунну В Париже была создана национальная гвардия во главе с Лафайетом
26 августа 1789-собрание принимает "декларацию прав человека и гражданина".
1791-во Франции была принята новая конституция.Приняло конституцию учредительное собрание и вскоре оно распустилось а вместо него было создано законодательное собрание
апрель 1792 король и законодательное собрание объявили войну Австрии.
20 июня 1792-толпы народа ворвались в королевский дворец.
2 этап 10 августа 1792-2 июня 1793г-противостояние якобинцев и жирондистов
10 августа 1792 -народное востание в ходе которого была свергнута монархия,от власти были отстранены сторонники партий конституционалистов.
21 января 1793г- Людовик 16 был предан суду а затем по решению суда казнен.
31 мая 1793-народное восстание
2 июня 1793-изгнание жерандистов из Конвента.
3 этап 2 июня 1793-27июля 1794-Якобинская диктатура
июнь июль 1793 -аграрное законодательство:
уничтожение всех феодальных повинностей
лишение крупных землевладельцев феодальных прав и привилегий
крестьянство получало общинные земли
24 июня1793 принятие новой конституции
17 сентября 1793-декрет о подозрительных
10 июня 1794 -декрет о революционном трибунале.Враги народа приговаривались к смертно казни.
4 этап 27 июля 1794-9 ноября 1799
была принята конституция в 1795 году
законодательный корпус был представлен верхней палатой (совет старейшин -принимал и отвергал законопроекты)и нижней палатой (её представлял совет 500 который обсуждал законопроекты)
ИСПОЛНИТЕЛЬНАЯ ВЛАСТЬ
был создан особый комитет из 5 человек (Директории)-Он избирался законодательным корпусом
значения революции
1)свержение монархии,разрушение феодального уклада и установление республики
2)утверждение буржуазного общества ликвидация феодально-сословных порядков Франции
3)Сосредоточение власти (экономической и политической) в руках буржуазии
4)возникновение форм буржуазной земельной собственности
5)создание предпосылок для промышленного переворота
6)дальнейшее формирование единого национального рынка.