Петро I змінив початок літочислення з так званої візантійської ери («від створення Адама») на «від Різдва Христова». 7208 рік за візантійською ерою став 1700 роком від Різдва Христова, а Новий рік став відзначатись 1 січня. . Також було введено одноманітне застосування юліанського календаря.
Стали з’являтись світські навчальні заклади, засновано першу російську газету , з’являються перші переклади книжок російською.
У 1724 році Петро затвердив статут Академії наук (відкрилась 1725 року після його смерті).
Цех складався з ремісників однієї або кількох споріднених спеціальностей. Повноправним членом цеху був ремісникмайстер, який мав необхідні знаряддя праці, власну майстерню, де працювали він сам, члени його родини і певна кількість учнів (термін перебування в учнівстві коливався від 2—3 до 7 і більше років), а також підмайстрів, яким, щоб стати майстрами, потрібно було через деякий час виготовити товар — «шедевр» і сплатити вступний внесок. Кожний цех мав свою емблему із зображенням знаряддя праці, печатку, касу, а також статут. Вироблялася чітка система нагляду за працею ремісників, кількістю виробництва та якістю товару, а також контролю за діями конкурентів, розподілом ринків сировини та збуту продукції.
Перетворення у галузі культури
Петро I змінив початок літочислення з так званої візантійської ери («від створення Адама») на «від Різдва Христова». 7208 рік за візантійською ерою став 1700 роком від Різдва Христова, а Новий рік став відзначатись 1 січня. . Також було введено одноманітне застосування юліанського календаря.
Стали з’являтись світські навчальні заклади, засновано першу російську газету , з’являються перші переклади книжок російською.
У 1724 році Петро затвердив статут Академії наук (відкрилась 1725 року після його смерті).
Цех складався з ремісників однієї або кількох споріднених спеціальностей. Повноправним членом цеху був ремісникмайстер, який мав необхідні знаряддя праці, власну майстерню, де працювали він сам, члени його родини і певна кількість учнів (термін перебування в учнівстві коливався від 2—3 до 7 і більше років), а також підмайстрів, яким, щоб стати майстрами, потрібно було через деякий час виготовити товар — «шедевр» і сплатити вступний внесок. Кожний цех мав свою емблему із зображенням знаряддя праці, печатку, касу, а також статут. Вироблялася чітка система нагляду за працею ремісників, кількістю виробництва та якістю товару, а також контролю за діями конкурентів, розподілом ринків сировини та збуту продукції.