Лишний - Клисфен. Он борец с тиранией. До Клисфена афинскими гражданами могли быть только лица, принадлежавшие к филам по праву рождения или усыновления, и этим был закрыт доступ новых членов в гражданскую общину. Клисфен принял в число граждан многих живших в Аттике иностранцев, не имевших прав гражданства, и даже отпущенных на волю рабов. Для того чтобы воспрепятствовать возрождению в Афинах тирании, Клисфен ввел остракизм ("суд черепков"), который был направлен против чрезмерного возвышения того или иного политического деятеля.
Магнатами називали високопоставлених вельмож, можновладців, князів. Магнат - людина високого соціального стану, шляхетського походження. Якщо людина мала великі статки або ж мала зв'язки з аристократією, то вона мала право іменувати себе магнатом.
У Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському, в шляхетській республіці Речі Посполитій (Польща, Литва, Україна, Білорусь) та на початках Козацької держави магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.
В Угорщині так звали представників знатних дворянських родів, князів, графів і баронів, які, згідно з Конституцією, мали спадкове право на участь в представництві і збиралися в особливій палаті.
До Клисфена афинскими гражданами могли быть только лица, принадлежавшие к филам по праву рождения или усыновления, и этим был закрыт доступ новых членов в гражданскую общину.
Клисфен принял в число граждан многих живших в Аттике иностранцев, не имевших прав гражданства, и даже отпущенных на волю рабов. Для того чтобы воспрепятствовать возрождению в Афинах тирании, Клисфен ввел остракизм ("суд черепков"), который был направлен против чрезмерного возвышения того или иного политического деятеля.
Магнатами називали високопоставлених вельмож, можновладців, князів. Магнат - людина високого соціального стану, шляхетського походження. Якщо людина мала великі статки або ж мала зв'язки з аристократією, то вона мала право іменувати себе магнатом.
У Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському, в шляхетській республіці Речі Посполитій (Польща, Литва, Україна, Білорусь) та на початках Козацької держави магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.
В Угорщині так звали представників знатних дворянських родів, князів, графів і баронів, які, згідно з Конституцією, мали спадкове право на участь в представництві і збиралися в особливій палаті.