В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
shik03082001
shik03082001
29.07.2020 14:39 •  История

Называет преимущества железа. Характеризует метод обработки.

Пишет пользовал освоение металлов .


Называет преимущества железа. Характеризует метод обработки. Пишет пользовал освоение металлов .

Показать ответ
Ответ:
Hello111103
Hello111103
23.02.2022 17:36
Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу.  святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.
0,0(0 оценок)
Ответ:
schooll2
schooll2
22.09.2021 09:10
Императорское Вольное экономическое общество — старейшая экономическая общественная организация России, одно из старейших общественных объединений в Европе — было создано в 1765 году указом императрицы Екатерины II.
Общество было учреждено в качестве организации не зависимой от правительства, поэтому его и назвали «вольным». Привилегированное положение ВЭО и права ему данные, подтверждались каждым из преемников Екатерины II при вступлении их на престол. Многие начинания Общества получали финансовую поддержку из государственной казны.
При создании Общества была реализована традиционная русская идея первичности интересов страны, при этом открыто и фундаментально декларировалось, что основой развития России должна стать хозяйственная деятельность и ее эффективность. В Уставе 1765 года указывалось, что цель Общества состоит в том, чтобы заботиться «О приращении в государстве народного благополучия», для чего необходимо «стараться приводить экономию в лучшее состояние».
Задачи, методы работы, устав ВЭО были разработаны М.В. Ломоносовым в «Мнении об учреждении государственной коллегии (сельского) земского домостроительства» (1763). Организатором ВЭО был общественный деятель и ученый А.А. Нартов. В его работе принимали участие помещики, промышленники, купцы, крестьяне, русская и иностранная интеллигенция, общественные и государственные деятели.
Царствовавшая в то время Елизавета Петровна не обратила должного внимания на инициативу М.В. Ломоносова и уже Екатерина II воплощает эту идею в жизнь.
Свою научную деятельность Общество начало с конкурса на тему "Какое право на землю должен иметь землевладелец для пользы общественной". В конкурсе участвовали 160 специалистов из многих стран мира.
Общество имело большие заслуги перед российским государством. Оно стало инициатором отмены крепостного права, введения всеобщего начального образования, родоначальником российской статистики, распространения в стране новых сортов сельскохо-зяйственных культур и в т.ч. картофеля, становления отечественной сыроваренной промышленности и много другого.
Общество издавало «Труды» Вольного экономического общества , на страницах которого печатались проекты «улучшения» сельского хозяйства, поднятия производительных сил промышленных предприятий и др. Вольное экономическое общество выпустило 280 томов «Трудов», издавало еще 9 других специальных периодических изданий, бесплатно распространило по России миллионы экземпляров книг и брошюр, в том числе — 126 изданий своего Комитета грамотности. Были изданы четыре тома "Трудов экспедиций, снаряженных императорским Вольным экономическим обществом и Русским географическим обществом для исследования хлебной торговли и производительности в России". В библиотеке Общества было собрано около 200 000 книг, уникальная коллекция земских изданий (свыше 40 000 книг и брошюр).
В работе Общества принимали участие такие крупные ученые и общественные деятели России, как А.М. Бутлеров, Н.В. Верещагин, Г.Р. Державин, В.В. Докучаев, В.Г. Короленко, И.Ф. Крузенштерн, Д.И. Менделеев, А.Н. Синявин, П.П. Семенов-Тяньшанский, А.Строганов, Л.Н. Толстой, А. и Л. Эйлеры и многие другие.
Во время I Мировой войны, когда понадобилось мобилизовать резервы государства, в Обществе была создана Особая комиссия для нужд войны. Знаменитый Военторг в г. Москве был создан ВЭО за счет собственных средств для того, чтобы дешевле продавать товары всем офицерам, участвовавшим в военных действиях.
Мировая война, последующие революционные потрясения в России существенно отразились на работе Общества и после февральской революции 1917 года первая общественная организация российских экономистов практически перестала существовать.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота