Якщо коротко - він був одним з небагатьох, хто складав дійсну загрозу більшовицьким намірам. Ще за часів Центральної Ради він діяв у напрямі створення армії, всупереч іншм діячам - таким як пацифіст Винниченко. Він роззброював більшовиків Києва в 1917 і певний час очолював ГКСУ. У Директорії (1919-20) ж він відігравав роль лідера, як ідейного, так і діяльного. На посту голови Директорії він прямо боровся з більшовиками, прагнув відкритої війни з РСФСР (замість замовчення окупації), чого і досяг, хоч і запізно (19 січня 1919, після захоплення Чернігова, Полтави).До того ж, він мав популярність серед молоді, зокрема в Галичині. З його ініціативи об'єналися 22 січня 1919 року ЗУНР та УНР.
Тобто, він був саме тією фігурою, знищити авторитет якої більшовикам варто було в першу чергу для просування власних ідей та інтересів населенням.
Катализаторами общеевропейской революции стали выступление 12 января 1848 года
Объяснение:
общее наименование революционных движений, выразившихся в форме неповиновения власти, вооружённых восстаниях, декларирования новой государственности в европейских странах в середине XIX века. Вспыхнувшие сразу в нескольких государствах движения носили антифеодальный и национально-освободительный характер. Участники выступлений декларировали требования демократизации общественной жизни.
В зависимости от местных условий они также выдвигали лозунги национального объединения (Германия, Италия) или выделения из существовавших государств (Венгрия, Польша).
Катализаторами общеевропейской революции стали выступление 12 января 1848 года на Сицилии и революция во Франции. Хотя в основном революции были быстро подавлены, они оказали существенное влияние на дальнейшие политические процессы в Европе. Волнения охватили Францию, итальянские (Сардинию, Неаполь) и германские государства, а также Австрию, в которой активизировались национальные движения итальянцев, венгров, хорватов и румын. В Вене вспыхнуло вооружённое восстание, в ходе которого был расстрелян известный немецкий политик Роберт Блюм.
Александр Герцен после её поражения считал, что «революция, побитая на всех точках», уступила «всё приобретённое» с 1789 года
Якщо коротко - він був одним з небагатьох, хто складав дійсну загрозу більшовицьким намірам. Ще за часів Центральної Ради він діяв у напрямі створення армії, всупереч іншм діячам - таким як пацифіст Винниченко. Він роззброював більшовиків Києва в 1917 і певний час очолював ГКСУ. У Директорії (1919-20) ж він відігравав роль лідера, як ідейного, так і діяльного. На посту голови Директорії він прямо боровся з більшовиками, прагнув відкритої війни з РСФСР (замість замовчення окупації), чого і досяг, хоч і запізно (19 січня 1919, після захоплення Чернігова, Полтави).До того ж, він мав популярність серед молоді, зокрема в Галичині. З його ініціативи об'єналися 22 січня 1919 року ЗУНР та УНР.
Тобто, він був саме тією фігурою, знищити авторитет якої більшовикам варто було в першу чергу для просування власних ідей та інтересів населенням.
Катализаторами общеевропейской революции стали выступление 12 января 1848 года
Объяснение:
общее наименование революционных движений, выразившихся в форме неповиновения власти, вооружённых восстаниях, декларирования новой государственности в европейских странах в середине XIX века. Вспыхнувшие сразу в нескольких государствах движения носили антифеодальный и национально-освободительный характер. Участники выступлений декларировали требования демократизации общественной жизни.
В зависимости от местных условий они также выдвигали лозунги национального объединения (Германия, Италия) или выделения из существовавших государств (Венгрия, Польша).
Катализаторами общеевропейской революции стали выступление 12 января 1848 года на Сицилии и революция во Франции. Хотя в основном революции были быстро подавлены, они оказали существенное влияние на дальнейшие политические процессы в Европе. Волнения охватили Францию, итальянские (Сардинию, Неаполь) и германские государства, а также Австрию, в которой активизировались национальные движения итальянцев, венгров, хорватов и румын. В Вене вспыхнуло вооружённое восстание, в ходе которого был расстрелян известный немецкий политик Роберт Блюм.
Александр Герцен после её поражения считал, что «революция, побитая на всех точках», уступила «всё приобретённое» с 1789 года