Тиберий Гракх предложил народному собранию и сенату принять закон о земельной реформе. Римская знать столетиями пользовалась землями, принадлежавшими всем римлянам, и богатела. Тиберий Гракх предложил вернуть эти земли государству и затем разделить их между беднейшими римскими гражданами, неимущими крестьянами.
Народное собрание приняло этот закон. Для его осуществления была создана комиссия, которую возглавил Тиберии Гракх. В нее вошел и его брат Гай. Дела комиссии продвигались непросто. Знатные и богатые римляне сопротивлялись осуществлению закона. Для защиты Гракхов был образован вооруженный отряд из сторонников Тиберия. Через год Тиберии Гракх вновь был выдвинут кандидатом на трибунские выборы.
Римские историки рассказывают, что в день выборов стали возникать столкновения между его сторонниками и противниками. Защищаясь, Тиберии поднял руку над головой. Противники тут же обвинили его в том, что он требует царской короны. Эта весть мгновенно долетела до сената. Разгневанные "отцы"-сенаторы кинулись на площадь, где происходили выборы. Их возглавлял двоюродный брат Тиберия. Началась жестокая драка. Сенаторы орудовали посохами, обломками скамей, в ход пошли камни. Тиберий погиб от удара в голову. Его труп бросили в Тибр, а сторонников арестовали и судили.
Предложенная Тиберием Гракхом земельная реформа не была осуществлена. Кровавые события в Риме, когда брат пошел на брата, а народ оказался ввергнутым в кровопролитие, стали началом затяжного периода гражданских войн.
У роки так званого великого терору контингент ГУЛАГу, незважаючи на широке застосування в країні вищої міри покарання — розстрілу засуджених, а також збільшення смертності серед ув'язнених, стрімко збільшився. Якщо на 1 липня 1937 в таборах перебувало 788 тис. ч., то в квітні 1938 — вже більше 2 мільйонів людей. Щоб якось «впоратися» з напливом ув'язнених, були організовані п'ять нових ВТТ (виправно-трудовий табір, серед них знаменитий Норильський), а потім ще тринадцять спеціальних лісозаготівельних таборів (Каргопольський, Тайшетський, Вятський, Північно-Уральський, Унженський, Усольський та ін.)
Наприкінці 1930 — початку 1940-х рр. було створено чимало спеціалізованих управлінь ГУЛАГ (Дальбуд, Гідробуд та ін.), які, використовуючи безоплатну працю численних в'язнів, звершили чимало будівництв загально-союзного значення, серед яких зокрема — Дніпрогес, Біломорсько-Балтійський канал, Комсомольськ-на-Амурі та ін.Після смерті Й.Сталіна всі спеціалізовані управління ГУЛАГ були передані відповідним міністерствам. Від 28 березня 1953 р. ГУЛАГ передано у відання Міністерства юстиції СРСР, а з 28 січня 1954 р. — МВС СРСР. 25 жовтня 1956 створено Головне управління виправно-трудових колоній МВС СРСР а 27 березня 1959 р. — Головне управління місць ув'язнення МВС СРСР яке було розформоване 1 травня 1960.
Тиберий Гракх предложил народному собранию и сенату принять закон о земельной реформе. Римская знать столетиями пользовалась землями, принадлежавшими всем римлянам, и богатела. Тиберий Гракх предложил вернуть эти земли государству и затем разделить их между беднейшими римскими гражданами, неимущими крестьянами.
Народное собрание приняло этот закон. Для его осуществления была создана комиссия, которую возглавил Тиберии Гракх. В нее вошел и его брат Гай. Дела комиссии продвигались непросто. Знатные и богатые римляне сопротивлялись осуществлению закона. Для защиты Гракхов был образован вооруженный отряд из сторонников Тиберия. Через год Тиберии Гракх вновь был выдвинут кандидатом на трибунские выборы.
Римские историки рассказывают, что в день выборов стали возникать столкновения между его сторонниками и противниками. Защищаясь, Тиберии поднял руку над головой. Противники тут же обвинили его в том, что он требует царской короны. Эта весть мгновенно долетела до сената. Разгневанные "отцы"-сенаторы кинулись на площадь, где происходили выборы. Их возглавлял двоюродный брат Тиберия. Началась жестокая драка. Сенаторы орудовали посохами, обломками скамей, в ход пошли камни. Тиберий погиб от удара в голову. Его труп бросили в Тибр, а сторонников арестовали и судили.
Предложенная Тиберием Гракхом земельная реформа не была осуществлена. Кровавые события в Риме, когда брат пошел на брата, а народ оказался ввергнутым в кровопролитие, стали началом затяжного периода гражданских войн.
Объяснение:
У роки так званого великого терору контингент ГУЛАГу, незважаючи на широке застосування в країні вищої міри покарання — розстрілу засуджених, а також збільшення смертності серед ув'язнених, стрімко збільшився. Якщо на 1 липня 1937 в таборах перебувало 788 тис. ч., то в квітні 1938 — вже більше 2 мільйонів людей. Щоб якось «впоратися» з напливом ув'язнених, були організовані п'ять нових ВТТ (виправно-трудовий табір, серед них знаменитий Норильський), а потім ще тринадцять спеціальних лісозаготівельних таборів (Каргопольський, Тайшетський, Вятський, Північно-Уральський, Унженський, Усольський та ін.)
Наприкінці 1930 — початку 1940-х рр. було створено чимало спеціалізованих управлінь ГУЛАГ (Дальбуд, Гідробуд та ін.), які, використовуючи безоплатну працю численних в'язнів, звершили чимало будівництв загально-союзного значення, серед яких зокрема — Дніпрогес, Біломорсько-Балтійський канал, Комсомольськ-на-Амурі та ін.Після смерті Й.Сталіна всі спеціалізовані управління ГУЛАГ були передані відповідним міністерствам. Від 28 березня 1953 р. ГУЛАГ передано у відання Міністерства юстиції СРСР, а з 28 січня 1954 р. — МВС СРСР. 25 жовтня 1956 створено Головне управління виправно-трудових колоній МВС СРСР а 27 березня 1959 р. — Головне управління місць ув'язнення МВС СРСР яке було розформоване 1 травня 1960.