ответ:В начале XVII века в России настали Смутные времена. Прервалась династия Рюриковичей и началась польско-шведская интервенция. Лишь в 1612 году страна смогла отстоять свой суверенитет и вновь заявить о себе на мировой арене, развернув широкую внешнеполитическую деятельность. Это случилось в результате удачного Второго ополчения, созданного в г. Нижний Новгород местным старостой Кузьмой Мининым и военачальником Дмитрием Пожарским.
Главной задачей новой российской династии было возвращение русских территорий, утраченных в ходе Смуты. Сюда также входила локальная задача получить выход к Балтийскому морю, ведь в ходе русской Смуты эти земли были заняты Швецией. Стоит отметить и то, что основным противником России в этот период была Речь Посполитая (Польша).
Исторической оставалась задача объединения вокруг Москвы территорий бывшей Киевской Руси. Причем речь шла не только об объединении народа, но и увеличении пахотных земель и количества налогоплательщиков.
Иными словами, внешняя политика России в XVII веке отвечала задачам объединения и восстановления целостности страны.
И, конечно, с уничтожением Сибирского ханства дорога России в Сибирь была открыта. Освоение диких, но богатых регионов оставалось приоритетом для ослабленного государства.
Політична організація — добровільне об'єднання громадян, створене на засадах спільної діяльності з метою реалізації політичних цілей.
Основна функція таких організацій − захист політичних інтересів певних соціальних груп чи суспільства в цілому. Поява та еволюція політичних організацій зумовлена процесами модернізації, становленням національних держав, розвитком громадянського суспільства. Політичні організації, як правило, мають фіксоване членство, певну структуру.
Діяльність регулюється відповідними нормативними актами. Для досягнення мети використовуються різноманітні засоби політичної діяльності (агітаційно-пропагандистські, інформаційно-комунікаційні, ідеологічні, організаційні, психологічні тощо).
Політична організація:
одна з форм реалізації влади;
індикатор демократизації політичного життя і політичної системи;
показник рівня політичної культури;
джерело вдосконалення політичної освіти та політичного управління.
ответ:В начале XVII века в России настали Смутные времена. Прервалась династия Рюриковичей и началась польско-шведская интервенция. Лишь в 1612 году страна смогла отстоять свой суверенитет и вновь заявить о себе на мировой арене, развернув широкую внешнеполитическую деятельность. Это случилось в результате удачного Второго ополчения, созданного в г. Нижний Новгород местным старостой Кузьмой Мининым и военачальником Дмитрием Пожарским.
Главной задачей новой российской династии было возвращение русских территорий, утраченных в ходе Смуты. Сюда также входила локальная задача получить выход к Балтийскому морю, ведь в ходе русской Смуты эти земли были заняты Швецией. Стоит отметить и то, что основным противником России в этот период была Речь Посполитая (Польша).
Исторической оставалась задача объединения вокруг Москвы территорий бывшей Киевской Руси. Причем речь шла не только об объединении народа, но и увеличении пахотных земель и количества налогоплательщиков.
Иными словами, внешняя политика России в XVII веке отвечала задачам объединения и восстановления целостности страны.
И, конечно, с уничтожением Сибирского ханства дорога России в Сибирь была открыта. Освоение диких, но богатых регионов оставалось приоритетом для ослабленного государства.
Політична організація — добровільне об'єднання громадян, створене на засадах спільної діяльності з метою реалізації політичних цілей.
Основна функція таких організацій − захист політичних інтересів певних соціальних груп чи суспільства в цілому. Поява та еволюція політичних організацій зумовлена процесами модернізації, становленням національних держав, розвитком громадянського суспільства. Політичні організації, як правило, мають фіксоване членство, певну структуру.
Діяльність регулюється відповідними нормативними актами. Для досягнення мети використовуються різноманітні засоби політичної діяльності (агітаційно-пропагандистські, інформаційно-комунікаційні, ідеологічні, організаційні, психологічні тощо).
Політична організація:
одна з форм реалізації влади;
індикатор демократизації політичного життя і політичної системи;
показник рівня політичної культури;
джерело вдосконалення політичної освіти та політичного управління.