Козацькі повстання — антиурядові акції козаків та покозаченого населення України наприкінці XVI — на початку XVII ст. з метою розширення прав козацтва та збільшення козацького реєстру.
Наприкінці XVI — середині XVII ст. українськими землями прокотилося три хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:
1591—1596 — Повстання Косинського і Повстання Наливайка
1625—1638 — Повстання Жмайла, Повстання Федоровича (Трясила), Повстання Сулими, Повстання Павлюка, Повстання Острянина
1648—1657 — Хмельниччина
Головною рушійною силою народних виступів було козацтво.
За первые 10 дней боев войны с Германией поляки потеряли все свои промышленные и сырьевые районы, полное поражение стало вопросом времени. Страна была обречена. Уже 11 сентября советское посольство в Варшаве известило Бека, что связь с Москвой стало невозможно поддерживать. На следующий день оно покинуло столицу Польши. Польское правительство тоже отправилось в дорогу из Люблина, теперь в направлении на румынскую границу. Ставка главнокомандующего маршала Рыдз-Смиглы 10 сентября также направилась туда из Бреста. Польская армия в течение нескольких дней фактически никем не управлялась.
Козацькі повстання — антиурядові акції козаків та покозаченого населення України наприкінці XVI — на початку XVII ст. з метою розширення прав козацтва та збільшення козацького реєстру.
Наприкінці XVI — середині XVII ст. українськими землями прокотилося три хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:
1591—1596 — Повстання Косинського і Повстання Наливайка
1625—1638 — Повстання Жмайла, Повстання Федоровича (Трясила), Повстання Сулими, Повстання Павлюка, Повстання Острянина
1648—1657 — Хмельниччина
Головною рушійною силою народних виступів було козацтво.
За первые 10 дней боев войны с Германией поляки потеряли все свои промышленные и сырьевые районы, полное поражение стало вопросом времени. Страна была обречена. Уже 11 сентября советское посольство в Варшаве известило Бека, что связь с Москвой стало невозможно поддерживать. На следующий день оно покинуло столицу Польши. Польское правительство тоже отправилось в дорогу из Люблина, теперь в направлении на румынскую границу. Ставка главнокомандующего маршала Рыдз-Смиглы 10 сентября также направилась туда из Бреста. Польская армия в течение нескольких дней фактически никем не управлялась.