Гуманізм - це філософська та етична позиція. Яка надає осболивого значення цінності людей.
Ренесанс відомий в історії як період активного освоєння навколишнього світу. Сама назва її відображає пробудження інтересу до культурних надбань античності, що стало знаком духовного оновлення. Саме на грунті спільності життєвих інтересів городян народилися поняття громодянства й національної приналежності.
Відрождення та Середньвіччя.
Ренесанс: Людина - центр всесвіту. Відродження античної культури, культ спільної людини, поширюється опора на свій розум.
Середньовіччя: Бог - центр всесвіту. Поширення християнства. Поширувався культ самого Бога. Опора там була на Віру.
Гуманзім тут є це - Філософські роздуми над сенсом життя, насолода життя, відзначення своїх цінностей.
Зв'язок між гуманізмом і відродженні в їхніх філософських та етичних позиціях. Їхні думки, твори, балади, пісні і тд. Це все тісно зв'язано з психологією. Усвідомлення широких можливостей. Та якщо середньовічна культура проповідувала ідеал християнина, що живе молитвами і мріями про це Царство Небесне, то ренесансна культура вона плекала ідеал земної людини її всебічно розвиненної, енергійної діяльності. То гуманзім вона як критика, тільки філософська.
Сподіваюсь, я вам до
Мысли вертяться что-то вспоминаю а что-то забываю. Если что-то вспомню, напишу в коментарии. Хотя... там не самая большая часть из всего написанного, но я думаю... этого хватит :)
Флавий Стилихон знаменит тем, что стоял во главе Западной Римской империи в правление Гонория, «в тот редкий период, в котором совокупный эффект происходивших на протяжении длительного периода изменений… вместе с рядом кризисов создал подлинный поворотный пункт в истории Запада» . Именно Стилихон защищал Запад от готов под началом Алариха. Именно Стилихон находился у власти, когда вандалы, аланы и свевы переправились через Рейн в 406 г. и «опустошили» Галлию. Смерть Стилихона в 408 г. оставила императора Гонория уязвимым, а Запад – разделенным.
Гуманізм - це філософська та етична позиція. Яка надає осболивого значення цінності людей.
Ренесанс відомий в історії як період активного освоєння навколишнього світу. Сама назва її відображає пробудження інтересу до культурних надбань античності, що стало знаком духовного оновлення. Саме на грунті спільності життєвих інтересів городян народилися поняття громодянства й національної приналежності.
Відрождення та Середньвіччя.
Ренесанс: Людина - центр всесвіту. Відродження античної культури, культ спільної людини, поширюється опора на свій розум.
Середньовіччя: Бог - центр всесвіту. Поширення християнства. Поширувався культ самого Бога. Опора там була на Віру.
Гуманзім тут є це - Філософські роздуми над сенсом життя, насолода життя, відзначення своїх цінностей.
Зв'язок між гуманізмом і відродженні в їхніх філософських та етичних позиціях. Їхні думки, твори, балади, пісні і тд. Це все тісно зв'язано з психологією. Усвідомлення широких можливостей. Та якщо середньовічна культура проповідувала ідеал християнина, що живе молитвами і мріями про це Царство Небесне, то ренесансна культура вона плекала ідеал земної людини її всебічно розвиненної, енергійної діяльності. То гуманзім вона як критика, тільки філософська.
Сподіваюсь, я вам до
Мысли вертяться что-то вспоминаю а что-то забываю. Если что-то вспомню, напишу в коментарии. Хотя... там не самая большая часть из всего написанного, но я думаю... этого хватит :)
Флавий Стилихон знаменит тем, что стоял во главе Западной Римской империи в правление Гонория, «в тот редкий период, в котором совокупный эффект происходивших на протяжении длительного периода изменений… вместе с рядом кризисов создал подлинный поворотный пункт в истории Запада» . Именно Стилихон защищал Запад от готов под началом Алариха. Именно Стилихон находился у власти, когда вандалы, аланы и свевы переправились через Рейн в 406 г. и «опустошили» Галлию. Смерть Стилихона в 408 г. оставила императора Гонория уязвимым, а Запад – разделенным.