Объяснение: плідну викладацьку та наукову діяльність, вчений не полишав своїх українофільських симпатій, найбільш яскравим проявом яких стала прочитана ним у 1906 році лекція українською мовою. Це викликало великий резонанс серед української національно налаштованої інтелігенції. На лекції був присутній ректор університету, видатний історик Д. І. Багалій, він писав, що лекція справила сильне враження як своїм змістом, так і формою викладу матеріалу. Микола Сумцов отримував багато листів з подяками за мужність та побажаннями продовжити викладання українською. Наприклад, видатний український драматург та актор Марко Кропивницький писав йому: «Не можу переказати Вам тієї втіхи, якою сповнилось старе серце, коли ми прочитали, що Ви промовляли лекцію рідною мовою... Дай Господь Вам здоров’я, віку і снаги на розширення занедбаної мови, котра тліла довгі віки іскоркою манюсенькою!». Схвальні листи М. Ф. Сумцову писали й студенти-українці з Києва, Москви, Дерпта (сучасний Тарту, Естонія).
Про початок викладання українською мовою у Харківському університеті повідомила львівська преса. І хоча влада швидко заборонила читання лекцій українською мовою, почин Миколи Сумцова мав велике значення: він наочно продемонстрував, що українська мова годиться не лише для красного письменництва, нею можна висловлювати і складні наукові ідеї.
Спор о Святых местах Спор о Святых местах В 1851 произошло обострение отношений в Палестине (из-за ключей от Вифлеемского храма – исихазм.ру) и новое столкновение интересов европейских держав в Стамбуле. Далее последовали: меморандум русского посла, комиссия, созданная турецким султаном для решения вопроса, послание Николая 1 султану с угрозой разрыва дипломатических отношений (в сентябре 1851 г). созыв новой, «более объективной» комиссии… Наконец, в феврале 1852 г. долгожданный фирман султана с хаттишарифом. Фирман подтвердил status quo Святых мест, но султан сделал уступки и католической церкви: она получила ключи от храма Рождества в Вифлееме, которые раньше были только у греков и армян, а также право богослужения у гробницы Богородицы в Гефсимании. Ни одна сторона была полностью не довольна фирманом: Россия задержала своего посла в отпуске в Петербурге, понизив ранг дипломатического представительства до поверенного в делах, а посол Франции Лавалетт прибыл из отпуска в Стамбул на французском военном корабле, нарушив тем самым Лондонскую конвенцию 1841 г. о статусе проливов, чтобы заявить решительный протест своего правительства. Спор о Святых местах перерос, таким образом, в крупный международный конфликт. В декабре 1852 г. французская обновленная паровая эскадра прибыла с визитом к берегам Средиземного моря, а из Петербурга отправилось чрезвычайное посольство в Турцию во главе с князем А.С. Меньшиковым, одновременно приводились в боевую готовность 4-й и 5-й армейские корпуса в Бессарабии. Посольство должно было заставить Турцию признать не только права Православной церкви на Монастыри Греции и Палестины, но и особые права России на защиту христианского населения Османской империи (т.е. примерно 12—14 миллионов человек)» причем не только в религиозных, но и в светских вопросах.
ответ: у 1906 році
Объяснение: плідну викладацьку та наукову діяльність, вчений не полишав своїх українофільських симпатій, найбільш яскравим проявом яких стала прочитана ним у 1906 році лекція українською мовою. Це викликало великий резонанс серед української національно налаштованої інтелігенції. На лекції був присутній ректор університету, видатний історик Д. І. Багалій, він писав, що лекція справила сильне враження як своїм змістом, так і формою викладу матеріалу. Микола Сумцов отримував багато листів з подяками за мужність та побажаннями продовжити викладання українською. Наприклад, видатний український драматург та актор Марко Кропивницький писав йому: «Не можу переказати Вам тієї втіхи, якою сповнилось старе серце, коли ми прочитали, що Ви промовляли лекцію рідною мовою... Дай Господь Вам здоров’я, віку і снаги на розширення занедбаної мови, котра тліла довгі віки іскоркою манюсенькою!». Схвальні листи М. Ф. Сумцову писали й студенти-українці з Києва, Москви, Дерпта (сучасний Тарту, Естонія).
Про початок викладання українською мовою у Харківському університеті повідомила львівська преса. І хоча влада швидко заборонила читання лекцій українською мовою, почин Миколи Сумцова мав велике значення: він наочно продемонстрував, що українська мова годиться не лише для красного письменництва, нею можна висловлювати і складні наукові ідеї.