Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.
Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.
В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.
У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.
Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.
Новые веяния в области быта коснулись верхушки города – царского двора, бояр, богатых посадских людей. Постепенно европейская модель жизни проникала в материально обеспеченную русскую среду. Главной чертой этих новшеств была забота о комфорте.
За столом появились приборы для еды и салфетки. В ход пошли скатерти и индивидуальная посуда. Для каждого члена семьи выделялась отдельная комната. Люди использовали индивидуальные предметы туалета. В богатых семьях встречалась посуда фаянсовая, оловянная и медная. В застолье обильно были представлены напитки — пиво, квас, меды на ягодах, привозные вина.
В больших каменных домах бояр Голицыных, Нарышкиных, Одоевских, Морозова и др. стены были покрыты дорогими обоями, тканями, кожей, коврами. В простенках висели зеркала и картины. В комнатах стояла красивая мебель. Люстры и множество свечей освещали помещения. Отдельные помещения выделялись под библиотеки.
Одежда хозяев и слуг таких домов была на западный манер, короткая и легкая, из дорогих тканей, украшенная золотым и серебряным шитьем и драгоценными камнями. Европейское платье должно было стать нормой для русского общества, но эта тенденция обрела свою силу не сразу, она должна была пробивать себе дорогу сквозь прочные устои вековых традиций народа. Тем не менее, общеевропейская мода, диктовавшаяся общепризнанным лидером - Парижем, в первой половине XVIII в. была уже принята привилегированными сословиями России.
Экипажи были легкие, на рессорах, со слугами на запятках. Концерты, различные развлечения, шахматы стали элементами быта богатых людей. В шахматной игре русские легко обыгрывали европейцев. Европеизировавшиеся люди делали прически, брили лицо, некоторые использовали парики. Представители посадской верхушки жили скромнее (суконное платье, скромные мебель и посуда) . Но в их среде также наблюдалось стремление к комфорту.
В помещениях появляются картины, часы, зеркала. Для приема гостей используются парадные залы. На пирах зачастую накрывались столы на несколько тысяч гостей. Главным развлечением царя были псовая и соколиная охота. Хоромы дворян были копией царских покоев в миниатюре. Они состояли из комплекса деревянных и каменных сооружений. В центре находилась печь. В окна вставляли слюду, или рыбьи пузыри. Мебель делалась из резного дерева. Полы делали деревянные, часто покрывали их коврами. Посуда была золотой и серебряной. Стеклянная посуда была редкостью.
Значний внесок у поширення гуманістичних ідей у Польщі зробив Філіп Каллімаха, який працював у Краківській академії. З Німеччини та Нідерландів, в основному через портовий Гданськ, на польські землі поширився вплив Реформації. Добру пам'ять у суспільстві залишила діяльність відомого німецького гуманіста Конрада Цельтиса - вихователя дітей короля Казимира Ягеллончика.
Після нетривалого занепаду, у 1400 р. відновила свою діяльність Краківська академія, яка поступово перетворилася на справжній науковий, навчальний та культурний центр, де відбувалося формування багатьох поколінь польської інтелектуальної еліти. Свого часу з ініціативи короля Владислава II Ягелло та його дружини Ядвіги був заснований спеціальний фонд для до академії, яка згодом дістала назву Ягеллонського університету. Найбільше уваги в навчальних планах цього закладу приділялося вивченню природничих наук, насамперед - математики й астрономії. Студенти вивчали також географію, теологію, філософію, право, граматику, риторику, поетику тощо.
В академії зародилася польська правова школа. Один із її представників ректор академії Павел Владкович зажив слави своїм виступом на церковному соборі в Констанці, де він захищав Яна Гуса. В академії під наглядом видатних астрономів Марціна Круля і Войцеха з Брудзьоеа у 1491-1495 рр. навчався Миколай Копернік (1473-1543). Своїм трактатом "Про обертання небесних сфер" М. Коперник здійснив справжню революцію в астрономії, довівши що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки. В академії було здійснено спробу розробити правила польської літературної мови, а Якуб Паркош написав перший трактат з орфографії. Інтерес до географії знайшов утілення у трактаті Мацея з Мехова "Про дві Сарматії". Хроніст Бернард Вановський намалював кілька великих карт Європи.
У Краківській академії розпочав свою творчу діяльність і Ян Длугош (1415-1480), наукова праця якого "Історія Польщі (Щорічники або хроніка славного Польського королівства)" вважається вершиною польської середньовічної історіографії. Автор використав документи, хроніки й свідчення безпосередніх учасників важливих подій, завдяки чому "Щорічники" й досі залишаються цінним джерелом при вивченні польської минувшини. Певного поширення набули історичні праці М. Бельського, М. Кромера, Л. Гурницького.
Важливу роль у розвитку освіти і культури відіграло виникнення друкарства. Перша в Польщі друкарня відкрилася 1474 р. у Кракові. Тут видавалася як релігійна, так і світська література, документи сейму, закони, у тому числі й польською мовою. Серед видань того періоду слід виокремити трактат "Меморіал про устрій Речі Посполитої" доктора права Яна Остророга (1436-1501) та працю Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572) "Про виправлення Речі Посполитої". Згадані вчені були видатними теоретиками державного права й виступали послідовними прихильниками централізації і зміцнення Польщі. Бурхливий розквіт переживала література, найвизначнішими представниками якої були фундатори польської літературної мови - Миколай Рей і Ян Кохановський.
Новые веяния в области быта коснулись верхушки города – царского двора, бояр, богатых посадских людей.
Постепенно европейская модель жизни проникала в материально обеспеченную русскую среду. Главной чертой этих новшеств была забота о комфорте.
За столом появились приборы для еды и салфетки. В ход пошли скатерти и индивидуальная посуда. Для каждого члена семьи выделялась отдельная комната. Люди использовали индивидуальные предметы туалета. В богатых семьях встречалась посуда фаянсовая, оловянная и медная. В застолье обильно были представлены напитки — пиво, квас, меды на ягодах, привозные вина.
В больших каменных домах бояр Голицыных, Нарышкиных, Одоевских, Морозова и др. стены были покрыты дорогими обоями, тканями, кожей, коврами. В простенках висели зеркала и картины. В комнатах стояла красивая мебель. Люстры и множество свечей освещали помещения. Отдельные помещения выделялись под библиотеки.
Одежда хозяев и слуг таких домов была на западный манер, короткая и легкая, из дорогих тканей, украшенная золотым и серебряным шитьем и драгоценными камнями. Европейское платье должно было стать нормой для русского общества, но эта тенденция обрела свою силу не сразу, она должна была пробивать себе дорогу сквозь прочные устои вековых традиций народа. Тем не менее, общеевропейская мода, диктовавшаяся общепризнанным лидером - Парижем, в первой половине XVIII в. была уже принята привилегированными сословиями России.
Экипажи были легкие, на рессорах, со слугами на запятках. Концерты, различные развлечения, шахматы стали элементами быта богатых людей. В шахматной игре русские легко обыгрывали европейцев. Европеизировавшиеся люди делали прически, брили лицо, некоторые использовали парики.
Представители посадской верхушки жили скромнее (суконное платье, скромные мебель и посуда) . Но в их среде также наблюдалось стремление к комфорту.
В помещениях появляются картины, часы, зеркала. Для приема гостей используются парадные залы. На пирах зачастую накрывались столы на несколько тысяч гостей. Главным развлечением царя были псовая и соколиная охота.
Хоромы дворян были копией царских покоев в миниатюре. Они состояли из комплекса деревянных и каменных сооружений. В центре находилась печь. В окна вставляли слюду, или рыбьи пузыри. Мебель делалась из резного дерева. Полы делали деревянные, часто покрывали их коврами. Посуда была золотой и серебряной. Стеклянная посуда была редкостью.