ответ:Герма́нская импе́рия — принятое в российской историографии название немецкого государства в 1871—1918 годах.
Официальное название немецкого государства в 1871 — 1943 годах — Deutsches Reich (Германский рейх), что также переводится как «Германская империя» или «Германское государство» (с 1943 — Großdeutsches Reich, «Великогерманское государство», «Великогерманская империя»).
В историографии этот период принято делить на Германскую империю (кайзеровскую Германию) (1871—1918), Веймарскую республику (1918—1933) и Третий рейх (нацистскую Германию) (1933—1945). Таким образом, термин «Германская империя» применяют главным образом к кайзеровской Германии, что соответствует термину немецкой историографии Deutsches Kaiserreich. Веймарскую республику и Третий рейх, несмотря на формальную корректность, к данному понятию обычно не относят.
Основателями Германской империи считают Отто фон Бисмарка и Вильгельма I Гогенцоллерна. Иногда её называют «Второй рейх» (см. «Первый» и «Третий»). Германская империя прекратила своё существование в 1918 году в результате Ноябрьской революции.
Навесні 1648-го на українських землях спалахнуло повстання проти польського панування. Річ Посполита на переговорах з козацькою верхівкою відкинула всі їхні пропозиції і відрядила каральну експедицію для придушення повстання. Однак шляхтичі недооцінили силу козацького війська і зазнали розгрому під Жовтими Водами.
Поляки відступили до Корсуня, де до них приєдналися основні сили Миколи Потоцького та Мартина Калиновського. 25 травня армія Хмельницького і татарські загони переправилися через Рось (козаки за один день насипали греблю, загативши річку, чим значно спростили переправу) і увійшли до Корсуня. Поляки не прийняли битви. Вони підпалили місто і почали відступати.
Гетьман дізнався про наміри противника і відрізав дорогу до Богуслава. 26 травня польське військо потрапило в ретельно підготовлену пастку і за чотири години було повністю розгромлене. Більшість жовнірів (солдатів) загинула в бою, а решта разом з командирами потрапили в полон. З усієї 20-тисячної армії врятувалося лише 1,5 тисячі чоловік.
Розповідаючи про цю битву, історики надто багато уваги звертають на дипломатичні аспекти подій, що відбувалися, забуваючи розповісти про нестандартні рішення та ходи двох сторін.
Перемога під Корсунем дозволила знищити військові сили поляків на українських землях та широко розгорнути національно-визвольну боротьбу.
ответ:Герма́нская импе́рия — принятое в российской историографии название немецкого государства в 1871—1918 годах.
Официальное название немецкого государства в 1871 — 1943 годах — Deutsches Reich (Германский рейх), что также переводится как «Германская империя» или «Германское государство» (с 1943 — Großdeutsches Reich, «Великогерманское государство», «Великогерманская империя»).
В историографии этот период принято делить на Германскую империю (кайзеровскую Германию) (1871—1918), Веймарскую республику (1918—1933) и Третий рейх (нацистскую Германию) (1933—1945). Таким образом, термин «Германская империя» применяют главным образом к кайзеровской Германии, что соответствует термину немецкой историографии Deutsches Kaiserreich. Веймарскую республику и Третий рейх, несмотря на формальную корректность, к данному понятию обычно не относят.
Основателями Германской империи считают Отто фон Бисмарка и Вильгельма I Гогенцоллерна. Иногда её называют «Второй рейх» (см. «Первый» и «Третий»). Германская империя прекратила своё существование в 1918 году в результате Ноябрьской революции.
Объяснение:
Объяснение:
Навесні 1648-го на українських землях спалахнуло повстання проти польського панування. Річ Посполита на переговорах з козацькою верхівкою відкинула всі їхні пропозиції і відрядила каральну експедицію для придушення повстання. Однак шляхтичі недооцінили силу козацького війська і зазнали розгрому під Жовтими Водами.
Поляки відступили до Корсуня, де до них приєдналися основні сили Миколи Потоцького та Мартина Калиновського. 25 травня армія Хмельницького і татарські загони переправилися через Рось (козаки за один день насипали греблю, загативши річку, чим значно спростили переправу) і увійшли до Корсуня. Поляки не прийняли битви. Вони підпалили місто і почали відступати.
Гетьман дізнався про наміри противника і відрізав дорогу до Богуслава. 26 травня польське військо потрапило в ретельно підготовлену пастку і за чотири години було повністю розгромлене. Більшість жовнірів (солдатів) загинула в бою, а решта разом з командирами потрапили в полон. З усієї 20-тисячної армії врятувалося лише 1,5 тисячі чоловік.
Розповідаючи про цю битву, історики надто багато уваги звертають на дипломатичні аспекти подій, що відбувалися, забуваючи розповісти про нестандартні рішення та ходи двох сторін.
Перемога під Корсунем дозволила знищити військові сили поляків на українських землях та широко розгорнути національно-визвольну боротьбу.