Віденський конгрес не усунув роздрібненості Німеччини. Було створено Німецький союз, що являв собою конфедерацію незалежних держав, які не мали єдиного законодавства, армії, фінансів, дипломатичного представництва.
Збереглася необмежена влада королів, князів, герцогів, які підтримували роздробленість країни і панування феодальних порядків або їх пережитків.
Існували різноманітні правила торгівлі, неоднакові системи мір і ваги, різні монети, численні мита під час переїзду кордонів десятків німецьких держав, що негативно впливало на розвиток економіки країни.
Німеччина в промисловому аспекті відставала від Великої Британії, Франції, США.
У Німеччині не було великої промисловості, переважала ручна праця, а машини використовували дуже рідко.
Німеччина залишалася феодально .роздробленою на 38 автономних держав (34 монархії та 4 вільних міста) країною, на чолі яких стояв австрійський імператор, що гальмувало розвиток Німеччини і була головною перешкодою для розвитку ринкових відносин.
Найбільшими з них були Австрія, Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер.
Існування між більшістю із них митних кордонів призводило до того, що перевезення товарів німецькими землями коштувало дорожче, ніж до Америки.
Німецькій буржуазії вдалося у 1834 р. добитися знищення митних кордонів між державами Німецького союзу (без Австрії), а це сприяло створенню єдиного внутрішнього національного ринку.
У 1819 р. було прийнято Карлсбадські постанови з’їздом німецьких государів, які поширювали на всі німецькі держави жорстокий поліцейський терор. Університети були під суворим контролем властей. На цьому з’їзді було створено спеціальну Комісію, яка стала органом поліцейського розшуку неблагонадійних. Місцеві парламенти стали слухняним знаряддям цієї політики.
Конфедерація — одна з форм державного устрою, союз незалежних держав, що об’єднуються для координації своєї діяльності з деяких питань.
Втрата своїх позицій Австрією й посилення Пруссії
Німецька конфедерація, що прийшла на зміну “Священній Римській імперії німецької нації”, 1815 р. складалася з 38 автономних держав, на чолі яких стояв австрійський імператор.
Найбільшими державами на території Німеччини були Австрія та Пруссія.
Віденський конгрес не усунув роздрібненості Німеччини. Було створено Німецький союз, що являв собою конфедерацію незалежних держав, які не мали єдиного законодавства, армії, фінансів, дипломатичного представництва.
Збереглася необмежена влада королів, князів, герцогів, які підтримували роздробленість країни і панування феодальних порядків або їх пережитків.
Існували різноманітні правила торгівлі, неоднакові системи мір і ваги, різні монети, численні мита під час переїзду кордонів десятків німецьких держав, що негативно впливало на розвиток економіки країни.
Німеччина в промисловому аспекті відставала від Великої Британії, Франції, США.
У Німеччині не було великої промисловості, переважала ручна праця, а машини використовували дуже рідко.
Німеччина залишалася феодально .роздробленою на 38 автономних держав (34 монархії та 4 вільних міста) країною, на чолі яких стояв австрійський імператор, що гальмувало розвиток Німеччини і була головною перешкодою для розвитку ринкових відносин.
Найбільшими з них були Австрія, Пруссія, Саксонія, Баварія, Ганновер.
Існування між більшістю із них митних кордонів призводило до того, що перевезення товарів німецькими землями коштувало дорожче, ніж до Америки.
Німецькій буржуазії вдалося у 1834 р. добитися знищення митних кордонів між державами Німецького союзу (без Австрії), а це сприяло створенню єдиного внутрішнього національного ринку.
У 1819 р. було прийнято Карлсбадські постанови з’їздом німецьких государів, які поширювали на всі німецькі держави жорстокий поліцейський терор. Університети були під суворим контролем властей. На цьому з’їзді було створено спеціальну Комісію, яка стала органом поліцейського розшуку неблагонадійних. Місцеві парламенти стали слухняним знаряддям цієї політики.
Конфедерація — одна з форм державного устрою, союз незалежних держав, що об’єднуються для координації своєї діяльності з деяких питань.
Втрата своїх позицій Австрією й посилення Пруссії
Німецька конфедерація, що прийшла на зміну “Священній Римській імперії німецької нації”, 1815 р. складалася з 38 автономних держав, на чолі яких стояв австрійський імператор.
Найбільшими державами на території Німеччини були Австрія та Пруссія.
Объяснение:
негкг