На зламі 50-60-х pp. Франція переживала кризу. Реформаційні ідеали приваблювали дворянство насамперед можливістю захопити церковні землі. Водночас ті, хто залишався вірним королю і католицькій церкві, розраховували отримати у винагороду за свою вірність володіння супротивників.
Більшість французького дворянства розмірковувала, до якого угруповання приєднатися з більшою вигодою для себе. На чолі прихильників католицької церкви стояла родина лотаринзьких герцогів Гізів. Вождями гугенотів були принци з родини Бурбонів, яким належало королівство Наварра на кордоні Франції та Іспанії.
Обидва угруповання спиралися на підтримку інших держав. Католиків підтримував король Іспанії Філіпп II, кальвіністів — англійська королева Єлизавета І, німецькі князі та швейцарці.
Між цими двома угрупованнями і розпочалися війни, які тривали 36 років (1562-1598 pp.) й отримали назву гугенотських (релігійних), або громадянських, війн.
Причинами їх було загострення релігійної боротьби між католиками і кальвіністами та ускладнення політичної ситуації у Франції на межі 50-60-х pp.
Приводом до війни стало вбивство 1563 р. у місті Вассі гугенотів. У березні 1562 p., проїжджаючи зі своїм загоном через Вассі, герцог Гіз напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 людей та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Пза як героя. Почалася війна.
Обидва угруповання намагалися захопити короля Карла ІХ (1550-1574) і підкорити його своєму впливові. Мати короля — Катерина Медічі, підступна й хитра, вміло маневрувала між католицьким і кальвіністським дворянськими угрупованнями. Вона не зупинялась перед отруєнням і вбивством своїх ворогів. Помітивши, що вождь гугенотів Коліньї мав вплив на Карла IX, намагалася його вбити. Зазнавши невдачі, Медічі вирішила усунути його руками герцога Гіза. Вона намовила католиків знищити усіх протестантських вождів, які зібралися в Парижі 24 серпня 1574 р., в день святого Варфоломія з нагоди весілля вождя гугенотів Генріха Бурбона з сестрою короля Маргаритою.
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Франція в XVI — 1-ій половині XVII ст.
Причини й початок громадянських війн
На зламі 50-60-х pp. Франція переживала кризу. Реформаційні ідеали приваблювали дворянство насамперед можливістю захопити церковні землі. Водночас ті, хто залишався вірним королю і католицькій церкві, розраховували отримати у винагороду за свою вірність володіння супротивників.
Більшість французького дворянства розмірковувала, до якого угруповання приєднатися з більшою вигодою для себе. На чолі прихильників католицької церкви стояла родина лотаринзьких герцогів Гізів. Вождями гугенотів були принци з родини Бурбонів, яким належало королівство Наварра на кордоні Франції та Іспанії.
Обидва угруповання спиралися на підтримку інших держав. Католиків підтримував король Іспанії Філіпп II, кальвіністів — англійська королева Єлизавета І, німецькі князі та швейцарці.
Між цими двома угрупованнями і розпочалися війни, які тривали 36 років (1562-1598 pp.) й отримали назву гугенотських (релігійних), або громадянських, війн.
Причинами їх було загострення релігійної боротьби між католиками і кальвіністами та ускладнення політичної ситуації у Франції на межі 50-60-х pp.
Приводом до війни стало вбивство 1563 р. у місті Вассі гугенотів. У березні 1562 p., проїжджаючи зі своїм загоном через Вассі, герцог Гіз напав на гугенотів, які зібралися відправляти богослужіння. Було вбито 23 людей та майже 200 поранено. Католицький Париж зустрів Пза як героя. Почалася війна.
Обидва угруповання намагалися захопити короля Карла ІХ (1550-1574) і підкорити його своєму впливові. Мати короля — Катерина Медічі, підступна й хитра, вміло маневрувала між католицьким і кальвіністським дворянськими угрупованнями. Вона не зупинялась перед отруєнням і вбивством своїх ворогів. Помітивши, що вождь гугенотів Коліньї мав вплив на Карла IX, намагалася його вбити. Зазнавши невдачі, Медічі вирішила усунути його руками герцога Гіза. Вона намовила католиків знищити усіх протестантських вождів, які зібралися в Парижі 24 серпня 1574 р., в день святого Варфоломія з нагоди весілля вождя гугенотів Генріха Бурбона з сестрою короля Маргаритою.