По вертикалі вона реалізується між центральною владою у Вашингтоні і 50 штатами, плюс столичним округом Колумбія, які мають достатньо високі повноваження, в тому числі щодо формування і розподілу місцевого бюджету, податкової політики, питань судочинства і юстиції.
Формальна дата заснування країни – 4 липня 1776 року, коли 13 британських колоніальних територій проголосили свою незалежність від метрополії. З тих пір 4 липня, День Незалежності, є національним святом США.
Діюча Конституція була ухвалена через 11 років – 17 вересня 1787 року (документ, який залишається практично незмінним і донині, був ухвалений спеціально скликаним Конституційним конвентом у Філадельфії).
Протягом історії країни до Конституції було внесено 27 поправок, причому найперші десять були внесені одночасно, отримавши назву «Біль про права». Решта 17 поправок вносилися окремо. Остання, зроблена в 1992 році, передбачала введення додаткових конституційних обмежень для підвищення оплати праці членів Конгресу.
Жодна з поправок не передбачала зміни форми правління в країні. Три поправки (1933, 1951 і 1967 років) стосувалися термінів перебування при владі президента, віце-президента і членів Конгресу.
Президент є головою виконавчої гілки влади, тобто на нього покладається завдання втілювати у життя закони, прийняті Конгресом. Він обирається максимально на 2 чотирирічні терміни, є головнокомандувачем, призначає членів адміністрації, федеральних суддів і членів Верховного суду. Проте всі вони потребують затвердження в Сенаті.
Президентом може стати будь-який громадянин США, народжений на американській території і не молодший 35 років. Аналогічні вимоги стосуються віце-президента, який обирається спільно з президентом.
Голова виконавчої влади і адміністрації (уряду) країни – Президент (з 20 січня 2009 р. – Б. Обама, 44-й президент). Кандидати в члени адміністрації, а також посли пропонуються Президентом і затверджуються Сенатом. Президент в парі з Віце-президентом (Дж. Байден) обирається кожні чотири роки за до так званої Колегії виборців, до якої входять 538 чоловік.
Законодавча влада складається з двох палат Конгресу:
Нижня - Палата представників
Верхня (Сенат).
Палата представників складається з 435 конгресменів, які переобираються кожні 2 роки. Головою Палати представників є Спікер (Ненсі Пелозі з Каліфорнії).
Натомість 100 сенаторів (по два від кожного штату) обираються на 6 років, але розбиті на 3 групи, за рахунок чого кожні два роки переобирається третина верхньої палати. Формальним головою Сенату є Віце-президент США, хоча реальним керівником є голова демократичної більшості палати (сенатор Геррі Рід від Невади).
Характерною рисою американської системи демократії є високі повноваження, якими наділена вища судова влада, тобто Верховний суд. До його складу входять 9 суддів, які пропонуються Президентом і на довічний термін затверджуються Сенатом. Нинішній голова Верховного Суду Дж. Робертс - молодший був обраний до Верховного Суду у вересні 2005 р.
Александр Невский прославился как выдающийся полководец. 15 июля 1240 года он одержал блестящую победу над шведами на реке Неве (отсюда его прозвище - Невский) . Александр сумел дать достойный отпор крестоносцам, пытавшимся поработить Новгородскую землю. 5 апреля 1242 года войско ливонских рыцарей было уничтожено им на льду Чудского озера (битва получила название "Ледовое побоище"). Александр совершил ряд победоносных походов на литовцев, ямь, чудь.
Куликовская битва явилась триумфом великого князя Дмитрия Ивановича, которого народ в память победы на Дону стал называть Донским. Победа русских войск нанесла Золотой Орде тяжелейший удар. Однако свергнуть ордынское иго в 1380 г. не удалось. Новый правитель Орды Тохтамыш в 1382 г. неожиданно напал на Русь, сжег Москву, а затем двинулся на Владимир и Переяславль.
Победными сражениями на р. Адде, р. Треббии и при Нови Суворов завершил Итальянскую кампанию, освободив Италию от французов быстрее, чем ее завоевал Наполеон, и был титулом князя Италийского. Направленный в Швейцарию соединиться с корпусом А. М. Римского-Корсакова для последующего нападения на Францию, Суворов взял перевал Сен-Готард и Чертов мост, но из-за того, что русский корпус к этому времени уже был разбит, 22-тысячная армия Суворова оказалась окруженной 80-тысячным войском французов. Однако Суворов сумел с боем пробиться из окружения и даже вывел 1400 пленных. Хотя цель Швейцарского похода не была достигнута, Суворов показал в тяжелейших условиях альпийского перехода, на что русские "чудо-богатыри", получив за этот поход высшее воинское звание генералиссимуса.
По вертикалі вона реалізується між центральною владою у Вашингтоні і 50 штатами, плюс столичним округом Колумбія, які мають достатньо високі повноваження, в тому числі щодо формування і розподілу місцевого бюджету, податкової політики, питань судочинства і юстиції.
Формальна дата заснування країни – 4 липня 1776 року, коли 13 британських колоніальних територій проголосили свою незалежність від метрополії. З тих пір 4 липня, День Незалежності, є національним святом США.
Діюча Конституція була ухвалена через 11 років – 17 вересня 1787 року (документ, який залишається практично незмінним і донині, був ухвалений спеціально скликаним Конституційним конвентом у Філадельфії).
Протягом історії країни до Конституції було внесено 27 поправок, причому найперші десять були внесені одночасно, отримавши назву «Біль про права». Решта 17 поправок вносилися окремо. Остання, зроблена в 1992 році, передбачала введення додаткових конституційних обмежень для підвищення оплати праці членів Конгресу.
Жодна з поправок не передбачала зміни форми правління в країні. Три поправки (1933, 1951 і 1967 років) стосувалися термінів перебування при владі президента, віце-президента і членів Конгресу.
Президент є головою виконавчої гілки влади, тобто на нього покладається завдання втілювати у життя закони, прийняті Конгресом. Він обирається максимально на 2 чотирирічні терміни, є головнокомандувачем, призначає членів адміністрації, федеральних суддів і членів Верховного суду. Проте всі вони потребують затвердження в Сенаті.
Президентом може стати будь-який громадянин США, народжений на американській території і не молодший 35 років. Аналогічні вимоги стосуються віце-президента, який обирається спільно з президентом.
Голова виконавчої влади і адміністрації (уряду) країни – Президент (з 20 січня 2009 р. – Б. Обама, 44-й президент). Кандидати в члени адміністрації, а також посли пропонуються Президентом і затверджуються Сенатом. Президент в парі з Віце-президентом (Дж. Байден) обирається кожні чотири роки за до так званої Колегії виборців, до якої входять 538 чоловік.
Законодавча влада складається з двох палат Конгресу:
Нижня - Палата представників
Верхня (Сенат).
Палата представників складається з 435 конгресменів, які переобираються кожні 2 роки. Головою Палати представників є Спікер (Ненсі Пелозі з Каліфорнії).
Натомість 100 сенаторів (по два від кожного штату) обираються на 6 років, але розбиті на 3 групи, за рахунок чого кожні два роки переобирається третина верхньої палати. Формальним головою Сенату є Віце-президент США, хоча реальним керівником є голова демократичної більшості палати (сенатор Геррі Рід від Невади).
Характерною рисою американської системи демократії є високі повноваження, якими наділена вища судова влада, тобто Верховний суд. До його складу входять 9 суддів, які пропонуються Президентом і на довічний термін затверджуються Сенатом. Нинішній голова Верховного Суду Дж. Робертс - молодший був обраний до Верховного Суду у вересні 2005 р.
Куликовская битва явилась триумфом великого князя Дмитрия Ивановича, которого народ в память победы на Дону стал называть Донским.
Победа русских войск нанесла Золотой Орде тяжелейший удар. Однако свергнуть ордынское иго в 1380 г. не удалось. Новый правитель Орды Тохтамыш в 1382 г. неожиданно напал на Русь, сжег Москву, а затем двинулся на Владимир и Переяславль.
Победными сражениями на р. Адде, р. Треббии и при Нови Суворов завершил Итальянскую кампанию, освободив Италию от французов быстрее, чем ее завоевал Наполеон, и был титулом князя Италийского. Направленный в Швейцарию соединиться с корпусом А. М. Римского-Корсакова для последующего нападения на Францию, Суворов взял перевал Сен-Готард и Чертов мост, но из-за того, что русский корпус к этому времени уже был разбит, 22-тысячная армия Суворова оказалась окруженной 80-тысячным войском французов. Однако Суворов сумел с боем пробиться из окружения и даже вывел 1400 пленных. Хотя цель Швейцарского похода не была достигнута, Суворов показал в тяжелейших условиях альпийского перехода, на что русские "чудо-богатыри", получив за этот поход высшее воинское звание генералиссимуса.