Проаналізувавши першоджерела «Зібрання малоросійських прав» 1807 р. можу виділити такі особливості в галузі цивільного права .
Вперше в історії російського законодавства було дано визначення поняття права власності як права володіти, користуватись і розпоряджатись майном. (ст. 262, ч. 1, т. X) . Розрізняли рухоме і нерухоме майно. До нерухомого майна відносили помістя, заводи, фабрики, будівлі , тощо. У нерухомості розрізняли майно набуте й родове.
Аргументуйте, Чому ви віднесли цю збірку не до укр. джерел?
Інші роботи зараховані
Тодішній міністр народної освіти Микола Василенко ініціював створення національної Академії наук під патронатом держави. На українських землях функціонували наукові товариства у Львові та Києві. Своєю структурою та діяльністю вони були подібні до академії наук. Але існували за рахунок приватної ініціативи та пожертв.
Для організації академії Василенко запросив відомого науковця та прихильника створення мережі державних науково-дослідних установ Володимира Вернадського, який якраз перебував на Полтавщині. Очолювана Вернадським комісія виробила законопроект створення академії та її статут. 14 листопада гетьман Павло Скоропадський затвердив Закон про заснування Української академії наук у Києві. Того ж дня призначено перших 12 дійсних членів УАН: Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький. 26 листопада оприлюдннили статут УАН, у якому зазначалося: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади».
Объяснение:
Древние люди были очень тесно связанны с природой. Основным источником их жизни являлись животные. Так, в качестве одежды они использовали шкуры животных. Это позволяло в холодное время года находиться в тепле, защищать свою кожу от мороза и ветра. В местности, где не было холода, или в летнее время, древние люди создавали себе одежду с ветвей и листочков. Затем, несколько столетий спустя, люди начали обрабатывать растительные волокна, делать простейшие ткани. Это позволяло им шить одежду и создавать наряды.
В качестве жилища древние люди использовали пещеры, если это позволяла местность. В ней очень легко было поддерживать тепло. Для этого требовалось из камней построить место, где разжигали костры. Так же пещеры служили отличным укрытием во время дождя и холода. В местностях, где не было пещер, люди строили жилища самостоятельно. В качестве строительного материала они брали ветви и строили шалаши. Также они могли рыть землянки, что тоже служило им отличным жилищем и хорошо во время различных стихий. В некоторых регионах в качестве строительного материала для жилищ использовались кости животных и их шкуры. Это касалось лишь крупных животных. Кости служили «каркасом», который затем сверху накрывался шкурами.
Объяснение: