Проаналізувавши політичні засади програм політичних партій підросійської україни 20 століття, сформулюйте 2-3 причини відданості більшості з них ідеям федералізму.

Слов’яни були вдачі войовничої, сміливі й жорстокі, а при тому надзвичайно свободолюбні. Вірили в сили природи, але релігія була краще розвинута в західних, аніж східних слов’ян.

Займаючись скотарством і бджільництвом, особливо поширили слов’яни хліборобство й огородництво. Доказ на це - спільні всім слов’янам назви жита, пшениці, ячменю, вівса, проса, льону, конопель, сіна, овочів, ягід, а далі рала, серпа, коси, мотики, лопати, ратая, орання, сіяння, жатви, і т. п. З ремесел знали ткацтво й кушнірство та домашнє майстерство, при якому послугувалися сокирою, долотом і кліщами. Жили селами й оборонялися перед ворогом у городах, що їх обводили окопами. Їх зброєю були лук, стріли, меч. Рахувати вміли до тисячі. Вміли будувати хати з вікнами й дверми, варити мед і виробляти з молока сир та масло. З окрас носили персні та гривні.

Взяв после двухнедельной осады Торжок, войска Батыя устремились к Новгороду. Но вскоре монгольские отряды, поредевшие в ожесточённых битвах и не имевшие достаточно запасов корма для лошадей, были вынуждены остановиться, не дойдя до цели всего сотню вёрст. Новгород имел мощные укрепления, хорошо подготовленные войска. Об это монгольская разведка, несомненно, известила Батыя и его военочальников. После глубоких раздумий хан принял решение " повернуть морды коней на юг". Бои с новгородцами могли затянуться, и монгольским конникам пришлось бы действовать в условиях весенней распутицы в лесисто-болотистой местности.