- Прочтите описание: "Сабля белая под короною астраханской, черен (рукоятка) и корона золотые".(это Астраханский герб) К какому году можно отнести этот текст?
Петр Первый не был извергом, который потешался над истинной верой. Тут дело государственное. Он пожинал плоды церковной реформы патриарха Никона. Вернее, он закреплял достигнутое. О том, что такая реформа была нужна, сомневаться не приходится. Мы уже рассматривали вопрос о "расколе", повторяться не будем. Весь вопрос был решен до Петра Первого, от него уже мало что зависело. Восстание старообрядцев Соловецкого монастыря произошло в 1676 году. И тогда же подавлено. Петр Первый к этому никакого отношения не имел. Восстание старообрядцев в Москве 1682 года было подавлено тоже не Петром, он еще и на трон не взошел. И к казни старообрядцев, во время которой был убит протопоп Аввакум, Петр никаким краем. К моменту воцарения Петра старообрядчество было в основном разгромлено и сохранилось лишь на окраинах империи. Он всего лишь насадил новообрядчество на Дону. В 1702 году Петр издал указ о веротерпимости. В 1716 году он ввел для старообрядцев двойной налог. Это конечно не очень хорошо, но все-таки не казни. Но вот за "совращение в раскол" полагалась смертная казнь - это было.
Князь Василь Федорович володів сильним впливом у політичних колах Литви і Польщі. Він закликав литовців боронити свої литовсько-руські права проти зазіхань Польщі. На чолі свого війська кн. Василь відстоював незалежність України і Литви, воюючи на боці Свидригайла проти Польщі. Василь Красний не раз боронив Волинь від нападів татар.
У 1450 р. кн. Василь Острозький звів новий дерев’яний замок у Дубні, трохи вище за рельєфом від старого, збудованого Федором Острозьким. Це стверджують у своїх працях дослідники: Кардашевич, Мечислав Орлович і митрополит Іван Огієнко, а також автори статті про Острозьких в інтернеті Марія Станьчик, Марія Сосядович і Єва Станьчик.
Помер кн. Василь Острозький в Острозі і був похований у криптах Богоявленської церкви, ним же збудованої, але його внук, кн. Костянтин Іванович, переніс останки до Києво-Печерської лаври й поховав поруч з його батьком, преподобним Феодосієм (Федором).
Талановитий воєначальник Князь Іван Васильович Острозький
(? – 1466) –
Талановитий воєначальник, уславлений перемогами над татарами.
Старший син кн. Василя Красного, який отримав у спадщину Острог і продовжив лінію князів Острозьких.
Однією з вагоміших його перемог була в битві під Теребовлею на Поділлі в 1454 р., коли у полон було взято 9000 татар.
На Дубенщині кн. Іван Васильович володів маєтками Конюхи, Озеряни, Рапатів, які набув у 1463 р.
Молодший син кн. Івана, Костянтин, у 37 років став Великим литовським гетьманом, другою особою після Великого князя.
Захисник землі Волинської Князь Костянтин Іванович Острозький
(1460-1530) –
Неординарна особистість, найбагатший магнат Великого князівства Литовського і Корони Польської, Гетьман Великий литовський (1497 – 1500, 1507-1530 рр.), староста брацлавський, звенигородський і вінницький, маршалок землі Волинської і староста луцький, каштелян віленський і воєвода трокський; переможець у 60 битвах з турками, татарами, Москвою.
К моменту воцарения Петра старообрядчество было в основном разгромлено и сохранилось лишь на окраинах империи. Он всего лишь насадил новообрядчество на Дону.
В 1702 году Петр издал указ о веротерпимости. В 1716 году он ввел для старообрядцев двойной налог. Это конечно не очень хорошо, но все-таки не казни.
Но вот за "совращение в раскол" полагалась смертная казнь - это было.
Объяснение:
Князь Василь Федорович володів сильним впливом у політичних колах Литви і Польщі. Він закликав литовців боронити свої литовсько-руські права проти зазіхань Польщі. На чолі свого війська кн. Василь відстоював незалежність України і Литви, воюючи на боці Свидригайла проти Польщі. Василь Красний не раз боронив Волинь від нападів татар.
У 1450 р. кн. Василь Острозький звів новий дерев’яний замок у Дубні, трохи вище за рельєфом від старого, збудованого Федором Острозьким. Це стверджують у своїх працях дослідники: Кардашевич, Мечислав Орлович і митрополит Іван Огієнко, а також автори статті про Острозьких в інтернеті Марія Станьчик, Марія Сосядович і Єва Станьчик.
Помер кн. Василь Острозький в Острозі і був похований у криптах Богоявленської церкви, ним же збудованої, але його внук, кн. Костянтин Іванович, переніс останки до Києво-Печерської лаври й поховав поруч з його батьком, преподобним Феодосієм (Федором).
Талановитий воєначальник Князь Іван Васильович Острозький
(? – 1466) –
Талановитий воєначальник, уславлений перемогами над татарами.
Старший син кн. Василя Красного, який отримав у спадщину Острог і продовжив лінію князів Острозьких.
Однією з вагоміших його перемог була в битві під Теребовлею на Поділлі в 1454 р., коли у полон було взято 9000 татар.
На Дубенщині кн. Іван Васильович володів маєтками Конюхи, Озеряни, Рапатів, які набув у 1463 р.
Молодший син кн. Івана, Костянтин, у 37 років став Великим литовським гетьманом, другою особою після Великого князя.
Захисник землі Волинської Князь Костянтин Іванович Острозький
(1460-1530) –
Неординарна особистість, найбагатший магнат Великого князівства Литовського і Корони Польської, Гетьман Великий литовський (1497 – 1500, 1507-1530 рр.), староста брацлавський, звенигородський і вінницький, маршалок землі Волинської і староста луцький, каштелян віленський і воєвода трокський; переможець у 60 битвах з турками, татарами, Москвою.