Продовжте речення 1. Острозькі були наймогутнішим князівським...
2. Найвідомішим представником родини Острозьких був...
3. К. Острозький був великим гетьманом литовським (головнокомандувачем литовських військ впродовж
26 років), каштеляном ...
4. До самої смерті він захищав православну церкву від наступу...
5. Як писав про нього відомий російський історик М. Карамзін, він був „братом росіян у церкві, але
страшним ворогом на полі...”
6. Найвідоміша перемога князя відбулася під час московсько-литовської війни 1512-1522 рр. Це битва під
Оршею у...р.
7. Він прославився тим, що зумів домогтися перелому у війні з кримськими татарами, застосувавши нову
тактику...
8. Зміст тактики полягав у тому, що на ворога нападали, коли той повертався, обтяжений здобиччю й
бранцями, втративши...
9. Він надавав чималу матеріальну й політичну підтримку розвиткові церковно-культурного...
10. Протягом усього литовсько-руського періоду князівська верства залишалася носієм і виразником
державницьких традицій...
11. Князь боровся за відновлення духовної величі Києво-Печерської...
12. Землі, які перебували у спадковому володінні магнатів (найбагатших панів і князів) – магнатське...
Це щодо науки
Напередодні війни в європейських країнах були опитані найвидніші вчені, яким було поставлено одне і те ж питання: "які наукові напрямки стануть провідними в другій половині XX ст.?"Жоден з них не назвав тоді тих наукових розробок, які стали провідними в наступні десятиліття: лазерну і квантову електроніку, ядерну енергетику, напівпровідники і т.п. у роки війни пріоритетний розвиток отримали ті наукові дослідження, які могли дати результат для військових потреб. Найбільші вчені-фізики а. Ейнштейн (Німеччина), Н. Бор (Данія), Е. фермі (Італія), б. Понтекорво (Італія) вели в еміграції (в США) успішні роботи в області створення ядерної зброї, за до якого вони сподівалися звільнити світ від загрози фашистського рабства. Емігрувавши з нацистської Німеччини, окупованої Данії, фашистської Італії, вони зосередилися в США для завершення цієї величезної роботи. Італієць Енріко Фермі побудував тут перший ядерний реактор і 2 грудня 1942 р.вперше в історії здійснив у ньому ланцюгову ядерну реакцію. Над цими ж проблемами в СРСР успішно працювали Ю. Б. Харитон, я. б. Зельдович, і. є. Тамм, і. в. Курчатов, які здійснили ще до війни (1939) перші розрахунки ланцюгової реакції поділу урану. У 1942 р.в небо піднялися перші літаки з реактивними двигунами — німецький Мессершміт-262 і радянський Бі-1. у створення вітчизняних радіолокаторів внесли великий внесок у роки війни а. Берг, Н.Папалексі, Ю. Кобзарєв. Під керівництвом В.П. Барміна та інших вчених були створені перші в світі реактивні системи залпового вогню (Катюші). У Німеччині найбільш яскравою науково-технічною подією в роки війни стало завершення робіт в області ракетобудування під керівництвом вчених в. фон Брауна, в. Дорнбергера і Г. Оберта. Ними були створені ракети Фау - 1 і Фау-2, за до яких німці атакували об'єкти на території Великобританії. Влада Німеччини повною мірою не розуміла можливостей ядерної зброї і вважала малоймовірним її створення. До того ж вони не бажали спертися в цій роботі на розробки «неарійських» вчених. Гітлер після поразки під Сталінградом практично згорнув це важливе науково-технічний напрямок, так як фінансувалися лише ті розробки, які могли дати результат через 3-6 місяців. В Японії велися багаторічні досліди зі створення хімічної та бактеріологічної зброї. Однак не тільки смертоносні знаряддя ведення війни перебували в центрі уваги вчених воюючих країн. У 1939 р французький хімік М.Пере відкрила лужний метал з температурою плавлення 18 градусів, названий нею францієм. У тому ж році американський хімік у. Карозерс розробив метод, за до якого було отримано перше синтетичне волокно — нейлон. У 1945 р. математик Д. фон Нейман сформулював основи конструювання будь-якого комп'ютера, заклавши перший камінь в основу майбутнього інформаційного суспільства. Англійські хіміки не тільки винайшли, але і почали промислове виробництво поліетилену, який знайшов широке застосування в побуті в післявоєнні роки.
причины:
Война за испанское наследство (1701—1714 гг.) — крупнейший европейский конфликт, который начался в 1701 г. после смерти бездетного короля Испании Карла II Габсбурга, власть которого распространялась на Старый и Новый Свет
Перед смертью он завещал свою корону своему внучатому племяннику Филиппу Анжуйскому, который приходился внуком королю Франции Людовику XIV (Король - Солнце).
Усиленная таким образом Франция не устраивала многих других европейских правителей, также имевших виды на Испанское наследство. Филипп Анжуйский впоследствии станет Филиппом V Испанским.
итоги:
Война за испанское наследство завершилась подписанием мирных договоров 1713—1714 годов.