Полагаю в начале 19 века？ 1. Реформа армии, проведенная Наполеоном. Армии были реорганизованны в корпуса - менее многочисленные, чем армии, но более мобильные, сбалансированные соединения выполнять задачи самостоятельно. 2. Система обязательного воинского призыва для всех граждан. （Хотя и можно было предоставить человека вместо себя, соответствовать достаточно жестким требованиям по здоровью, не быть женатым） 3. Отсутствие сословий, что позволяло отбирать на места офицеров всех достойных, а не дворян как во всех прочих странах. 4. Большое население страны, которое с каждой новой кампанией увеличивалось, как и количество иностранных соединений на службе Франции. 5. Личный стратегический и тактический гений Наполеона, введших в обиход совершенно новые принципы управления армией - быстрые переходы на марше, концентрация войск, в то время как соседи любили их наоборот дробить, построения войск в колонны и стрелковые цепи в отличие от классической линейной тактики. 6. Талантливые и умелые маршалы, такие как Даву и Сюше. 7. Богатое материальное наследие от старого режима. Недавно введенная система Грибоваля в артиллерии. 8. Интенсивно развивающаяся экономика - промышленный рост, аграрный рост - как следствие увеличение оборонного бюджета, обеспечение армии оружием и провизией.
Помітно активізували в роки Першої світової війни свою діяльність українські молодіжні організації. У грудні 1914 р. в Харкові ЦК Українського соціалістичного колективу, який представляв молодіжні організації, видав відозву, в якій однією з вимог була перебудова Росії в демократичну федеративну республіку на засаді національно-територіальної автономії в етнографічних кордонах автономії.
У квітні 1915 р. в Харкові відбувся з'їзд представників української молоді Лівобережної України, на якому була заснована організація «Юнацька спілка». До неї увійшли головним чином учні вищих навчальних закладів Харкова. Спілка стояла на позиціях автономії України, хоча деякі гуртки «Юнацької спілки» закликали до відкритої терористичної боротьби проти Росії і до Німеччині та Австро-Угорщині. Так, полтавська організація «Юнацької спілки» в травні 1916 р. випустила прокламацію до селян, в якій містився заклик саботувати заходи царського уряду, спрямовані на продовження війни, добиватися перемоги Німеччини та Австро-Угорщини. «На випадок, коли Росія буде переможена в сій війні, - говорилося у листівці, - Україна одержить самостійність із рук прихильних нам культурних завойовників».
Нелегальні гуртки студентів і учнів для пропаганди українських ідей були створені також у Києві, Бєлгороді, Новочеркаську, Петрограді. У Петрограді активно діяли центральний орган українських студентів «Головна Рада» та «Інформаційне бюро», яке видавало студентський друкований орган «Український студент».
Полагаю в начале 19 века？ 1. Реформа армии, проведенная Наполеоном. Армии были реорганизованны в корпуса - менее многочисленные, чем армии, но более мобильные, сбалансированные соединения выполнять задачи самостоятельно. 2. Система обязательного воинского призыва для всех граждан. （Хотя и можно было предоставить человека вместо себя, соответствовать достаточно жестким требованиям по здоровью, не быть женатым） 3. Отсутствие сословий, что позволяло отбирать на места офицеров всех достойных, а не дворян как во всех прочих странах. 4. Большое население страны, которое с каждой новой кампанией увеличивалось, как и количество иностранных соединений на службе Франции. 5. Личный стратегический и тактический гений Наполеона, введших в обиход совершенно новые принципы управления армией - быстрые переходы на марше, концентрация войск, в то время как соседи любили их наоборот дробить, построения войск в колонны и стрелковые цепи в отличие от классической линейной тактики. 6. Талантливые и умелые маршалы, такие как Даву и Сюше. 7. Богатое материальное наследие от старого режима. Недавно введенная система Грибоваля в артиллерии. 8. Интенсивно развивающаяся экономика - промышленный рост, аграрный рост - как следствие увеличение оборонного бюджета, обеспечение армии оружием и провизией.
Помітно активізували в роки Першої світової війни свою діяльність українські молодіжні організації. У грудні 1914 р. в Харкові ЦК Українського соціалістичного колективу, який представляв молодіжні організації, видав відозву, в якій однією з вимог була перебудова Росії в демократичну федеративну республіку на засаді національно-територіальної автономії в етнографічних кордонах автономії.
У квітні 1915 р. в Харкові відбувся з'їзд представників української молоді Лівобережної України, на якому була заснована організація «Юнацька спілка». До неї увійшли головним чином учні вищих навчальних закладів Харкова. Спілка стояла на позиціях автономії України, хоча деякі гуртки «Юнацької спілки» закликали до відкритої терористичної боротьби проти Росії і до Німеччині та Австро-Угорщині. Так, полтавська організація «Юнацької спілки» в травні 1916 р. випустила прокламацію до селян, в якій містився заклик саботувати заходи царського уряду, спрямовані на продовження війни, добиватися перемоги Німеччини та Австро-Угорщини. «На випадок, коли Росія буде переможена в сій війні, - говорилося у листівці, - Україна одержить самостійність із рук прихильних нам культурних завойовників».
Нелегальні гуртки студентів і учнів для пропаганди українських ідей були створені також у Києві, Бєлгороді, Новочеркаську, Петрограді. У Петрограді активно діяли центральний орган українських студентів «Головна Рада» та «Інформаційне бюро», яке видавало студентський друкований орган «Український студент».