Сұрақтарға жазбаша жауап беріңдер: 1)Аралас ғылым салалары-биохимия,геофизика және басқалары қалай пайда болды? 2) Атақты «Форд-Т» автомобильдер моделі желілік өндірісіне қай жылы айналды? 3) Неміс микробиологі Роберт Кох және оның шәкірттері қандай ауруға емдейтін дәрілер жасады? 4)Кванттық механиканың негізін қалаған кімдер?
ответ:Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис - пам'ятка початку XII ст., що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним - воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер.
І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в "Журнале Министерства народного просвещения" за 1871 р., а потім 1880 р. в праці "История Русской Церкви", т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських "Чтениях") піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання - це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато).
Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового - князя Ярослава Мудрого, мниха Якова ("Похвала" князю Володимиру та "Сказание" про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора ("Чтение" про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше.
Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за до створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.
Объяснение:
В наследие Петру I от Русского государства достались слабо развитые зачатки промышленности, насаждаемые и поддерживаемые правительством, плохо развитая торговля[источник не указан 1283 дня], связанная с плохим устройством государственного хозяйства[источник не указан 1283 дня]. Была унаследована и задача завоевания выхода к морю. Пётр быстро приступил к решению этой задачи, начав войну со Швецией и решив вести её по-новому и новыми средствами. Возникает новая регулярная армия, строится флот. Всё это требовало огромных финансовых затрат. Русское государство при возрастании государственных нужд покрывало их новыми налогами.
Путь к поднятию народного благосостояния Пётр увидел в развитии торговли и промышленности. Трудно сказать, как и когда у царя появилась эта мысль, но вероятно, это произошло во время Великого посольства, когда Пётр наглядно увидел техническое отставание России от ведущих европейских государств[источник не указан 1283 дня].
В то же время желание удешевить содержание войска и флота естественно наводило на мысль, что было бы дешевле производить всё то, что нужно для экипировки и вооружения армии и флота. А так как фабрик и заводов, которые могли бы выполнить эту задачу, не было[источник не указан 1283 дня], то возникала мысль, что их надо построить, пригласив для этого знающих иностранцев и отдав им в науку «своих подданных», как тогда выражались. Эти мысли были не новыми и известны ещё со времён царя Ивана Грозного.
Поставив себе цель вооружить экономику лучшими западными технологиями производства, Пётр реорганизовал все отрасли народного хозяйства. Во время Великого посольства царь изучил все стороны европейской жизни, в том числе, и техническую. За границей Пётр усвоил основы экономической мысли того времени — меркантилизма. Своё экономическое учение меркантилизм основывал на двух положениях: первое — каждый народ, чтобы не обеднеть, должен сам производить всё, что ему нужно, не обращаясь к чужого труда, труда других народов; второе — каждый народ, чтобы богатеть, должен как можно больше вывозить из своей страны произведённую продукцию и как можно меньше импортировать иностранную продукцию.
Сознавая, что Россия не только не уступает, но и превосходит другие страны обилием природных богатств, Пётр решил, что государство должно взять на себя развитие промышленности и торговли страны. «Наше русское государство, — говорил Пётр, — передъ иными землями преизобилуетъ и потребными металлами и минералами преблагословенно есть, которые до настоящаго времени безъ всякаго прилежанія исканы»[1]
Таким образом, осознав значение торговли и промышленности и усвоив на Западе идеи меркантилизма, Пётр приступил к реформированию этих сфер, принуждая к этому подданных, хотя бы и насильственным методом[источник не указан 1283 дня
Объяснение: