I. генеральна ( військова ) рада . найвищий законодавчий орган козацької держави , а також генеральна рада - загальна рада всього війська . всі питання у ній обговорювали бурхливо. старшинська рада . з часом значення ген. ради так зменшилася , що незабаром її перестали взагалі скликати її роль перебрала старшинська рада. вона складалася з полковників і ген. старшини . старшинська рада мала надзвичайно широкі повноваження . вона розглядала всі питання міжнародної політики , зокрема миру чи війни , затверджувала превілеї і смертні вироки . генеральний уряд на чолі з гетьманом. виконавча й судова влада зосереджена в руках гетьмана . він зокрема скликав генеральну раду і старшинську раду , видавав універсали , брав участь у судових справах . генеральна військова канцелярія - вища міністративна установа гетьманщини у ній розглядались й вирішувались важливі адміністративні , військові , фінансові питання. ii. українська держава складалася з київських , чернігівських , брацлавських земель . у 1649 році усю територію українськрї козацької держави було поділено на 17 полків . кожен полк очолював полковник .
Когда в семье рождался казак, то большая часть воспитания ложилась на крёстного — он делал из казака воина. Главная задача крёстной матери была в том, чтобы сформировать в казаке отношение к девушке-казачке, как к жене, матери и хозяйке. Если же родилась казачка, то основную роль выполняла крёстная. Она формировала из девочки женщину-казачку, как умеющую ждать жену, терпеливую мать и добрую хозяйку. Крёстный в данном случае формировал в казачке отношение к казаку, как к воину-защитнику, как к мужу, отцу и главе семьи. После крестин казачку клали шашку, кинжал или пулю (раньше стрелу), что называется «на зубок». И наблюдали за его реакцией: если начнёт с ней играть — добрый будет казак, если же расплачется — есть над чем задуматься.
