1. 3 основной каменного века палеолит 2. Во время неолита произошел переход от прис.труда к производящему и это событие назвали неолитические революцией 3. Достигли наивысшей обработки камня: сверлили, пилили, шлифовали 4. Землю обработовали мотыгой, палкой поэтому земледелием называют мотыжной 5. Для скашивания пшеницы придумали сепр для получения муки придумали зернодервку 6. Скотоводы для улучшения породы скота и увеличение количества молока и мяса 7. Изобрели ктачества оно пошло из изгороди и дошло до половиков 8. Занятие земледелием и котоводетвали вынудило избрости посуду поэтому неолит назвали эпоха глиняных горшков
Бересте́йська у́нія — церковна угода, підписана у 1596 р, згідно з якою більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з Митрополитом Київським вийшли з-під канонічної підлеглості Константинопольському патріархату та приєднались до Римо-католицької церкви. Ухвалене на соборі в Бересті рішення передбачало утворення Руської унійної церкви, згодом названої греко-католицькою, котра визнавала верховенство Папи Римського та приймала католицьке віровчення, але зберігала візантійську обрядовість, власні адміністративні структури, канонічний правопорядок та духовно-культурну спадщину.
2. Во время неолита произошел переход от прис.труда к производящему и это событие назвали неолитические революцией
3. Достигли наивысшей обработки камня: сверлили, пилили, шлифовали
4. Землю обработовали мотыгой, палкой поэтому земледелием называют мотыжной
5. Для скашивания пшеницы придумали сепр для получения муки придумали зернодервку
6. Скотоводы для улучшения породы скота и увеличение количества молока и мяса
7. Изобрели ктачества оно пошло из изгороди и дошло до половиков
8. Занятие земледелием и котоводетвали вынудило избрости посуду поэтому неолит назвали эпоха глиняных горшков
Бересте́йська у́нія — церковна угода, підписана у 1596 р, згідно з якою більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з Митрополитом Київським вийшли з-під канонічної підлеглості Константинопольському патріархату та приєднались до Римо-католицької церкви. Ухвалене на соборі в Бересті рішення передбачало утворення Руської унійної церкви, згодом названої греко-католицькою, котра визнавала верховенство Папи Римського та приймала католицьке віровчення, але зберігала візантійську обрядовість, власні адміністративні структури, канонічний правопорядок та духовно-культурну спадщину.