Все награды Третьего рейха являлись общенациональными (до прихода к власти нацистов все награды носили сугубо территориальный характер — вручались правителями земель). Была разработана новая наградная система, в которой традиционные награды претерпели изменения в соответствии с новой атрибутикой. До начала Второй мировой войны Гитлер лично назначал и вручал все виды наград, затем это право было передано в войска различным уровням командного состава. Такие награды, как Рыцарский крест, фюрер вручал лично, либо это делали высшие командиры.
Боевые награды
Кресты
Железный крест
Железный крест 1-го Класса
Накладка на орденскую ленту к Железному кресту 1-го класса
Железный крест 2-го Класса
Накладка на орденскую ленту к Железному кресту 2-го класса
Большой крест
Рыцарский крест
Рыцарский крест с дубовыми листьями
Рыцарский крест с дубовыми листьями и мечами
Рыцарский крест с дубовыми листьями, мечами и бриллиантами
Рыцарский крест с золотыми дубовыми листьями, мечами и бриллиантами
Немецкий крест
Испанский крест
Крест Славы легиона «КОНДОР»
Крест Военных заслуг
Крест «Военных заслуг» 1-го класса
Крест «Военных заслуг» 2-го класса
Почётный крест за мировую войну 1914—1918
Золотой Рыцарский крест «Военных заслуг»
Данцигский крест
Поощрительные награды
Почётная пряжка на ленте для сухопутных войск
Почётная пристёжка кригсмарине
Почётная пристёжка люфтваффе
Щиты
Щит «Нарвик»
Демянский щит
Холмский щит
Крымский щит
Кубанский щит
Щит «Варшава»
Щит «Лорен»
Щит «Дюнкерк»
Щит «Балканы»
Щит «Лапландия»
Нагрудные знаки
Нагрудный знак «За ранение»
Знак «За ранение» легиона «КОНДОР»
Нагрудный знак «За ранение 20 июля 1944 г.»
Нагрудный штурмовой пехотный знак
«Пехотный штурмовой знак» для пехотных частей
«Пехотный штурмовой знак» для мотопехотных частей
Нагрудный знак «За участие в общих штурмовых атаках»
Планка «За ближний бой»
Нагрудный знак «За танковую атаку»
Танковый знак легиона «КОНДОР»
Нагрудный знак «Армейский парашютист»
Нагрудный знак «За борьбу с партизанами»
Нагрудный знак «Наблюдатель аэростата»
Нагрудный знак «Сухопутная зенитная артиллерия»
Нагрудный знак «Военный водитель»
Знак лётного состава
Знак пилота
Знак наблюдателя
Совмещённый знак пилота и наблюдателя
Знак стрелка и бортрадиста
Знак стрелка и бортмеханика
Знак лётчика-планериста
Нагрудный знак парашютиста люфтваффе
Почётный лётный знак
Знак зенитной артиллерии ПВО ВВС
Нагрудный знак люфтваффе «За наземный бой»
Знак-планка за ближний бой для люфтваффе
Знак-планка за танковое сражение для люфтваффе
Нагрудный знак «За морской бой Люфтваффе»
Почётная пряжка на ленте для люфтваффе
Авиационные планки
Планка «Дневной истребитель»
Планка «Ночной истребитель»
Планка «Дальний дневной истребитель»
Планка «Дальний ночной истребитель»
Планка «Бомбардировщик»
Планка «Транспортная авиация»
Планка «Самолёт-разведчик»
Планка «Авиация наземной поддержки»
Нагрудный знак «За Прорыв морской блокады»
Нагрудный знак береговой артиллерии и зенитчиков ВМС
Нагрудный знак для малых катеров и лодок
Нагрудный знак для торпедных катеров
Нагрудный знак для эскадренных миноносцев
Нагрудный знак для минных тральщиков
Нагрудный знак подводника
Боевая планка для подводных лодок
Нагрудный знак вс крейсеров
Военный знак флота
Военный знак морской артиллерии
Нагрудный знак за дальний поход
Почётная пряжка на ленте для кригсмарине
Медали
Оккупационные медали нацистской Германии:
Медаль «В память 13 марта 1938 года» Аншлюсс-Медаль
Медаль «В память 1 октября 1938 года»
Медаль «В память 22 марта 1939 года»
Медаль «За строительство военных укреплений» За Атлантический вал
Медаль «За Африканскую кампанию»
Медаль «За зимнюю кампанию на Востоке 1941/42» Восточная медаль
Медаль «Голубой дивизион»
Медаль «За выслугу лет в Вермахте»
Медаль «За выслугу лет СС»
Медаль «За отличную службу» полиции
Медаль «За заслуги» ПВО
Манжетные ленты, знаки, нашивки, кольца, кубки
Манжетная лента «Крит»
Манжетная лента «Африка»
Манжетная лента «Мец 1944»
Манжетная лента «Курляндия»
Нарукавный знак «За уничтоженный танк»
Нарукавный знак «Военный водитель»
Нашивка «За уничтожение самолёта с земли»
Нашивка снайпера
Кольцо «Мёртвая голова»
Почётный Кубок Люфтваффе
Шеврон старого бойца
Гражданские награды
Почётный знак Немецкого Красного Креста
Почётный знак «За заботу о немецком народе»
Немецкий олимпийский почётный знак
Почётный знак пожарных
Почётный знак полицейских
Почётный крест немецкой матери
Германский орден
Медаль «За военные заслуги»
Орден Заслуг германского орла
Партийные награды
Золотой партийный знак НСДАП
Медаль За выслугу лет в НСДАП
Орден крови
Почётный знак Кобург
Награды для восточных народов
Основная статья: Награды Третьего рейха для восточных народов
Дипломатична служба Богдана Хмельницького, Дипломатична служба Української козацької держави — група посадовців Української козацької держави 1648–57, які виконували функції спеціалізованої державної структури, що займалася проведенням зовнішньої політики. Утворена за традиціями Війська Запорозького і діяла без оформлення у відповідну спеціальну установу. Управління цією службою здійснювалося старшинською радою (див. Рада генеральної старшини) й гетьманом. Рада розробляла напрями зовнішньої політики, умови угод і договорів. Гетьман здійснював практичне керівництво зносинами з іншими країнами: приймав і відправляв іноземні посольства та вів з ними переговори, інструктував українських послів і заслуховував їхні звіти, брав участь у виробленні найважливіших дипломатичних актів і підписував їх. Поточну роботу виконувала Генеральна військова канцелярія, писарі якої готували відповідну документацію.
Упродовж 1648 зусилля дипломатичної служби Української козацької держави спрямовувалися на збереження військово-політичного союзу з Кримським ханством, пошук порозуміння з Османською імперією, залучення правителів Московії й Трансільванського князівства до боротьби за корону в Речі Посполитій. 1649–53 основна увага приділялася досягненню визнання з боку Польщі й інших країн незалежності Української козацької держави, запобіганню створення антиукраїнської коаліції, пошуку надійного протектора (див. Протекторат). Протягом 1654–57 служба займалася формуванням антипольського союзу держав, нейтралізацією політики Польщі й Криму, возз'єднанням західно-українського регіону з козацькою Україною, захистом внутрішнього суверенітету від посягань царського уряду. Важливою сферою діяльності дипломатів 1648–57 був збір різноманітної інформації про характер міжнар. відносин, внутр.-політ. становище потенційних союзників і противників, їхню військ. потужність тощо.
На основі козац. традицій склався власний церемоніал прийому іноз. гінців, посланців і послів, ведення з ними переговорів та організації безпеки їхнього пересування теренами д-ви, постачання для них і конвою продовольства й фуражу. Форма прийому (як правило, в Чигирині) залежала від рангу (гонець, посланець, посол) особи, яка приїжджала з візитом, політ. статусу того, хто її посилав, і важливості покладеної на неї дипломатичної місії. Участь гетьмана в зустрічі посольств практикувалася рідко; цю функцію виконував хтось із ген. старшин чи полковників. Чл. посольств отримували помешкання неподалік від місця проживання Б.Хмельницького, їх брали на утримання скарбниці. Існували відмінності в ритуалах аудієнцій для послів різних країн, що зумовлювалося врахуванням традицій їхньої дипломатичної служби та політ. цілями укр. уряду. Секретні питання обговорювалися лише гетьманом наодинці з послом в окремій кімнаті. Прикметними рисами етикету були інтенсивність переговорного процесу та його швидке завершення.
Д.с.Б.Х. мала у своєму складі перекладачів, знавців доріг, людей, пристосованих до мандрівного життя, секретарів посольств, посланців і послів. Функцію останніх переважно виконували полковники й ген. старшини, які уповноважувалися гетьманом укладати угоди й договори. Склад і чисельність посольств залежали від важливості дорученої їм дипломатичної місії. Велика увага приділялася оформленню відповідної документації. Листи, адресовані монархам, підписувалися гетьманом й скріплювалися печаткою. Інколи гетьман вдавався до титулатури "Божою милістю", що використовувалася європейськими монархами. Практикувалися різноманітні стилі написання листів до іноз. правителів і глав урядів, що було зумовлено враховуванням узвичаєних у тих чи ін. країнах норм етикету. Як правило, зміст укладених договорів в Українській козацькій державі не розголошувався і був відомим дуже обмеженому колу осіб.
Все награды Третьего рейха являлись общенациональными (до прихода к власти нацистов все награды носили сугубо территориальный характер — вручались правителями земель). Была разработана новая наградная система, в которой традиционные награды претерпели изменения в соответствии с новой атрибутикой. До начала Второй мировой войны Гитлер лично назначал и вручал все виды наград, затем это право было передано в войска различным уровням командного состава. Такие награды, как Рыцарский крест, фюрер вручал лично, либо это делали высшие командиры.
Боевые награды
Кресты
Железный крест
Железный крест 1-го Класса
Накладка на орденскую ленту к Железному кресту 1-го класса
Железный крест 2-го Класса
Накладка на орденскую ленту к Железному кресту 2-го класса
Большой крест
Рыцарский крест
Рыцарский крест с дубовыми листьями
Рыцарский крест с дубовыми листьями и мечами
Рыцарский крест с дубовыми листьями, мечами и бриллиантами
Рыцарский крест с золотыми дубовыми листьями, мечами и бриллиантами
Немецкий крест
Испанский крест
Крест Славы легиона «КОНДОР»
Крест Военных заслуг
Крест «Военных заслуг» 1-го класса
Крест «Военных заслуг» 2-го класса
Почётный крест за мировую войну 1914—1918
Золотой Рыцарский крест «Военных заслуг»
Данцигский крест
Поощрительные награды
Почётная пряжка на ленте для сухопутных войск
Почётная пристёжка кригсмарине
Почётная пристёжка люфтваффе
Щиты
Щит «Нарвик»
Демянский щит
Холмский щит
Крымский щит
Кубанский щит
Щит «Варшава»
Щит «Лорен»
Щит «Дюнкерк»
Щит «Балканы»
Щит «Лапландия»
Нагрудные знаки
Нагрудный знак «За ранение»
Знак «За ранение» легиона «КОНДОР»
Нагрудный знак «За ранение 20 июля 1944 г.»
Нагрудный штурмовой пехотный знак
«Пехотный штурмовой знак» для пехотных частей
«Пехотный штурмовой знак» для мотопехотных частей
Нагрудный знак «За участие в общих штурмовых атаках»
Планка «За ближний бой»
Нагрудный знак «За танковую атаку»
Танковый знак легиона «КОНДОР»
Нагрудный знак «Армейский парашютист»
Нагрудный знак «За борьбу с партизанами»
Нагрудный знак «Наблюдатель аэростата»
Нагрудный знак «Сухопутная зенитная артиллерия»
Нагрудный знак «Военный водитель»
Знак лётного состава
Знак пилота
Знак наблюдателя
Совмещённый знак пилота и наблюдателя
Знак стрелка и бортрадиста
Знак стрелка и бортмеханика
Знак лётчика-планериста
Нагрудный знак парашютиста люфтваффе
Почётный лётный знак
Знак зенитной артиллерии ПВО ВВС
Нагрудный знак люфтваффе «За наземный бой»
Знак-планка за ближний бой для люфтваффе
Знак-планка за танковое сражение для люфтваффе
Нагрудный знак «За морской бой Люфтваффе»
Почётная пряжка на ленте для люфтваффе
Авиационные планки
Планка «Дневной истребитель»
Планка «Ночной истребитель»
Планка «Дальний дневной истребитель»
Планка «Дальний ночной истребитель»
Планка «Бомбардировщик»
Планка «Транспортная авиация»
Планка «Самолёт-разведчик»
Планка «Авиация наземной поддержки»
Нагрудный знак «За Прорыв морской блокады»
Нагрудный знак береговой артиллерии и зенитчиков ВМС
Нагрудный знак для малых катеров и лодок
Нагрудный знак для торпедных катеров
Нагрудный знак для эскадренных миноносцев
Нагрудный знак для минных тральщиков
Нагрудный знак подводника
Боевая планка для подводных лодок
Нагрудный знак вс крейсеров
Военный знак флота
Военный знак морской артиллерии
Нагрудный знак за дальний поход
Почётная пряжка на ленте для кригсмарине
Медали
Оккупационные медали нацистской Германии:
Медаль «В память 13 марта 1938 года» Аншлюсс-Медаль
Медаль «В память 1 октября 1938 года»
Медаль «В память 22 марта 1939 года»
Медаль «За строительство военных укреплений» За Атлантический вал
Медаль «За Африканскую кампанию»
Медаль «За зимнюю кампанию на Востоке 1941/42» Восточная медаль
Медаль «Голубой дивизион»
Медаль «За выслугу лет в Вермахте»
Медаль «За выслугу лет СС»
Медаль «За отличную службу» полиции
Медаль «За заслуги» ПВО
Манжетные ленты, знаки, нашивки, кольца, кубки
Манжетная лента «Крит»
Манжетная лента «Африка»
Манжетная лента «Мец 1944»
Манжетная лента «Курляндия»
Нарукавный знак «За уничтоженный танк»
Нарукавный знак «Военный водитель»
Нашивка «За уничтожение самолёта с земли»
Нашивка снайпера
Кольцо «Мёртвая голова»
Почётный Кубок Люфтваффе
Шеврон старого бойца
Гражданские награды
Почётный знак Немецкого Красного Креста
Почётный знак «За заботу о немецком народе»
Немецкий олимпийский почётный знак
Почётный знак пожарных
Почётный знак полицейских
Почётный крест немецкой матери
Германский орден
Медаль «За военные заслуги»
Орден Заслуг германского орла
Партийные награды
Золотой партийный знак НСДАП
Медаль За выслугу лет в НСДАП
Орден крови
Почётный знак Кобург
Награды для восточных народов
Основная статья: Награды Третьего рейха для восточных народов
Орден «За храбрость»
Орден «За заслуги»
Объяснение:
Дипломатична служба Богдана Хмельницького, Дипломатична служба Української козацької держави — група посадовців Української козацької держави 1648–57, які виконували функції спеціалізованої державної структури, що займалася проведенням зовнішньої політики. Утворена за традиціями Війська Запорозького і діяла без оформлення у відповідну спеціальну установу. Управління цією службою здійснювалося старшинською радою (див. Рада генеральної старшини) й гетьманом. Рада розробляла напрями зовнішньої політики, умови угод і договорів. Гетьман здійснював практичне керівництво зносинами з іншими країнами: приймав і відправляв іноземні посольства та вів з ними переговори, інструктував українських послів і заслуховував їхні звіти, брав участь у виробленні найважливіших дипломатичних актів і підписував їх. Поточну роботу виконувала Генеральна військова канцелярія, писарі якої готували відповідну документацію.
Упродовж 1648 зусилля дипломатичної служби Української козацької держави спрямовувалися на збереження військово-політичного союзу з Кримським ханством, пошук порозуміння з Османською імперією, залучення правителів Московії й Трансільванського князівства до боротьби за корону в Речі Посполитій. 1649–53 основна увага приділялася досягненню визнання з боку Польщі й інших країн незалежності Української козацької держави, запобіганню створення антиукраїнської коаліції, пошуку надійного протектора (див. Протекторат). Протягом 1654–57 служба займалася формуванням антипольського союзу держав, нейтралізацією політики Польщі й Криму, возз'єднанням західно-українського регіону з козацькою Україною, захистом внутрішнього суверенітету від посягань царського уряду. Важливою сферою діяльності дипломатів 1648–57 був збір різноманітної інформації про характер міжнар. відносин, внутр.-політ. становище потенційних союзників і противників, їхню військ. потужність тощо.
На основі козац. традицій склався власний церемоніал прийому іноз. гінців, посланців і послів, ведення з ними переговорів та організації безпеки їхнього пересування теренами д-ви, постачання для них і конвою продовольства й фуражу. Форма прийому (як правило, в Чигирині) залежала від рангу (гонець, посланець, посол) особи, яка приїжджала з візитом, політ. статусу того, хто її посилав, і важливості покладеної на неї дипломатичної місії. Участь гетьмана в зустрічі посольств практикувалася рідко; цю функцію виконував хтось із ген. старшин чи полковників. Чл. посольств отримували помешкання неподалік від місця проживання Б.Хмельницького, їх брали на утримання скарбниці. Існували відмінності в ритуалах аудієнцій для послів різних країн, що зумовлювалося врахуванням традицій їхньої дипломатичної служби та політ. цілями укр. уряду. Секретні питання обговорювалися лише гетьманом наодинці з послом в окремій кімнаті. Прикметними рисами етикету були інтенсивність переговорного процесу та його швидке завершення.
Д.с.Б.Х. мала у своєму складі перекладачів, знавців доріг, людей, пристосованих до мандрівного життя, секретарів посольств, посланців і послів. Функцію останніх переважно виконували полковники й ген. старшини, які уповноважувалися гетьманом укладати угоди й договори. Склад і чисельність посольств залежали від важливості дорученої їм дипломатичної місії. Велика увага приділялася оформленню відповідної документації. Листи, адресовані монархам, підписувалися гетьманом й скріплювалися печаткою. Інколи гетьман вдавався до титулатури "Божою милістю", що використовувалася європейськими монархами. Практикувалися різноманітні стилі написання листів до іноз. правителів і глав урядів, що було зумовлено враховуванням узвичаєних у тих чи ін. країнах норм етикету. Як правило, зміст укладених договорів в Українській козацькій державі не розголошувався і був відомим дуже обмеженому колу осіб.
Объяснение: вроде так