СДЕЛАТЬ ТАБЛИЦУ ПО ИСТОРИИ, ТЕМА: "Москва и Тверь: борьба за лидерство".
Линии сравнения Тверское княжество Московское княжество Время возникновения
Князья, начиная с основателя династии (обратите внимание и на другие пункты параграфа, где упоминаются персоналии)
Особенности положения (где находится)
Причины роста могущества
Наприкінці XVIII ст. - першій половиш XIX ст. на західноукраїнських землях: у Східній Галичині, Північній Буковині та Закарпатті, які були під владою Австрійської монархії, теж поглибився процес розкладу феодально-кріпосницької системи, в її надрах поступово формувалися нові виробничі відносини.
На захоплених українських землях, особливо у Східній Галичині, продовжували розвиватися традиційні галузі промисловості:
текстильна,
шкіряна,
соляна,
залізорудна,
тютюнова,
лісова.
Засновувалися нові:
папірні,
гути,
керамічні й залізоробні підприємства,
ливарні заводи, особливо в Стрійській окрузі.
У Винниках та Монастирській працювали тютюнові мануфактури. Загальнопоширеною галуззю промисловості було ґуральництво. У 1863 р. у Галичині й на Буковині налічувалося 4000 діючих ґуралень. Згодом кількість їх зменшилася за рахунок концентрації й удосконалення технології виробництва. Поряд із ґуральництвом великого поширення набуло пивоваріння.
Починаючи з 20-х років XIX ст. важливим джерелом збагачення західноукраїнських поміщиків стало цукроваріння. В 1823 р. у Пужинках, неподалік Станіслава, було збудовано першу в краї цукроварню. До середини XIX ст. на західноукраїнських землях існувало 16 цукроварень.
Залізоробне виробництво краю було представлене головним чином руднями. В 1807-1811 рр. на території Східної Галичини діяло 12 залізних гут, 1825 р. - 15 (сім належали магнатам, сім - державі й одна - церкві). У 20-х роках XIX ст. у залізодобувній промисловості Галичини працювало 1400 найманих робітників. Крім цього, на допоміжних роботах (видобування і транспортування вугілля, видобування і підвіз руди, підсобні операції) широко використовувалася примусова праця панщинних селян, вуглярів, рудокопів та ін. (близько 6 тис. чол.).
Багата сировинна база західного регіону України сприяла значному розвитку солевидобувної промисловості. Це в першу чергу стосувалося Закарпаття. Тут відбувалися позитивні зміни в техніці й технології солевидобутку, зокрема, відкритий іб добування замінився підземним. На всіх соляних рудниках працювало близько 1200 чол., з яких 2/3 становили німецькі вільнонаймані робітники.
За обсягом виробленої продукції до найпродуктивніших підприємств цієї галузі у Східній Галичині належала солеварня у с. Стара Сіль. За 55 років (1788-1841) тут було вироблено понад 2670,8 тис. центнерів солі. Прикарпатська сіль забезпечувала господарські потреби Галичини і Буковини, вивозилась за кордон. На солеварнях краю використовувалася вільнонаймана праця (за винятком доставки дерева, вивезення солі та деяких інших допоміжних робіт).
Марафонська битва
492 - 490 рр. до н. е.
Греки здобули перемогу
Фермопільська битва
480 – 479 рр. до н. е.
Він протягом трьох днів стримував кількісно переважаюче військо персів, завдавши їм значних втрат
Битва на мисі Артемісій
480 р. до н. е.
Де грецький флот стримував перський, що мав кількісну перевагу. Під натиском перського війська греки були змушені відступити
Саламінська битва
480 р. до н. е.
Стала переломним моментом у персько-грецьких війнах
Битва під Платеями
479 р. до н. е.
Це була остання в персько-грецьких війнах битва, що відбулася на території Греції.
Висновки
- Персько-грецькі війни можна поділити на кілька етапів: перший— повстання грецьких міст у Малій Азії, другий— бойові дії на території Еллади, третій — грецькі походи в Малу Азію.
- Грекам вдалося переломити хід війни завдяки згуртованості, доброму знанню природних умов, а також розумінню, що вони виборюють власну свободу.
- Після завершення персько-грецьких війн розпочалося суперництво між Афінами та Спартою за панування в Елладі.