Теперішні храми у нашому обряді, як зрештою й усі храми, мають три частини: святилище, храм вірних і притвор. Традиційно святилище символізує небо, храм вірних — Церкву Христову, а притвор, спрямований зазвичай на захід, — вхід до Царства Божого. Купол є символом неба. Один купол символізує єдиного Бога. Три куполи символізують Пресвяту Тройцю. П’ять — Ісуса Христа та чотирьох євангелистів. Храм із сімома куполами символізує сім Святих Таїнств, установлених Дев’ять куполів символізують дев’ять плодів Святого Духа. Тринадцять — дванадцятьох апостолів та Господа нашого Ісуса Христа. Кожен купол завершується хрестом, який є знаком перемоги.
а) необхідність зміцнення феодальних відношень у ранньофеодальній державі, тому що язичництво суперечило єднанню Русі; б) прийняття єдиної з Візантією релігії зміцнювало б південні межі Русі, тому що Русь одержала б на півдні авторитетного і могутнього союзника; в) прийняття християнства сприяло підняттю міжнародного авторитету Русі, так як до 988 р. Русь в очах Європи і Візантії була «дремучей, поганською»; г) прийняття християнства сприяло б зближенню з високорозвиненої Візантією - спадкоємицею культури Древньої Греції (технології, література, мистецтво, архітектура і т.п.)
Теперішні храми у нашому обряді, як зрештою й усі храми, мають три частини: святилище, храм вірних і притвор. Традиційно святилище символізує небо, храм вірних — Церкву Христову, а притвор, спрямований зазвичай на захід, — вхід до Царства Божого. Купол є символом неба. Один купол символізує єдиного Бога. Три куполи символізують Пресвяту Тройцю. П’ять — Ісуса Христа та чотирьох євангелистів. Храм із сімома куполами символізує сім Святих Таїнств, установлених Дев’ять куполів символізують дев’ять плодів Святого Духа. Тринадцять — дванадцятьох апостолів та Господа нашого Ісуса Христа. Кожен купол завершується хрестом, який є знаком перемоги.
а) необхідність зміцнення феодальних відношень у ранньофеодальній державі, тому що язичництво суперечило єднанню Русі; б) прийняття єдиної з Візантією релігії зміцнювало б південні межі Русі, тому що Русь одержала б на півдні авторитетного і могутнього союзника; в) прийняття християнства сприяло підняттю міжнародного авторитету Русі, так як до 988 р. Русь в очах Європи і Візантії була «дремучей, поганською»; г) прийняття християнства сприяло б зближенню з високорозвиненої Візантією - спадкоємицею культури Древньої Греції (технології, література, мистецтво, архітектура і т.п.)