1) Слов'янська абетка була створена Кирилом та Мефодієм на замовлення великоморавського князя Ростислава.
2) Для створення абетки брати поїхали до Константинополя, де вони вивчили грецьку мову і оволоділи грецькою абеткою.
3) Кирило та Мефодій, вивчаючи різні слов'янські народні мови, зрозуміли необхідність створення окремої абетки для кожної з цих мов.
4) В результаті їхньої роботи була створена глаголиця - перша слов'янська абетка.
5) Глаголиця була заснована на грецькій абетці.
6) Крім того, брати створили нові букви для позначення звуків, яких не було у грецькому алфавіті.
7) Діяльність Кирила та Мефодія можна беззаперечно назвати подвигом, оскільки їхній внесок у розвиток культури і літератури слов'янських народів був надзвичайно важливим і значущим.
8) Передсмертні слова Кирила, звернені до брата Мефодія, свідчать про їхню нерозривну зв'язок і спільну місію, а саме - розвиток і поширення слов'янської абетки і культури. Мефодій виконав цей заповіт, продовжуючи працювати у справі розповсюдження слов'янської абетки та розвитку слов'янської літератури і культури узагалі.
Висновки: Кирил та Мефодій виконали величезну роботу зі створення слов'янської абетки, заснованої на грецькій абетці, але з власними доповненнями та новими буквами. Їхня діяльність є важливим подією в історії розвитку культури і літератури слов'янських народів, за яку можна назвати їхній підвиг.
У 14 столітті руські князівства зазнали змін у своєму політичному статусі. Декілька руських князівств, зокрема Волинське, Галицько-Волинське та Київське князівства, стали васалами Великого князівства Литовського. Це означало, що литовські князі мали певний контроль над цими територіями, але дозволяли їм зберігати певну ступінь автономії та самоуправління.
Також, деякі руські князівства опинилися під впливом Золотої Орди - монгольського ханства, яке контролювало значну частину Східної Європи. Руські князі були змушені платити податки та підкорятися монгольським правилам.
Згодом, у другій половині 14 століття Велике князівство Литовське та Королівство Польське утворили Польсько-Литовську Королівську державу. Руські князівства, що раніше належали до Великого князівства Литовського, стали частиною цієї об'єднаної держави.
Економічно, українські землі у цей період залишалися переважно сільськогосподарськими. Велику частину населення становили селяни, які займалися сільським господарством. Промисловість розвивалася у різних формах, зокрема ремісництво та малі мануфактури.
Загалом, особливості економічного розвитку українських земель Російської та Австро-Угорської імперій в 1900-1914 роках полягали у їхній залежності від цих держав, а також у збереженні переважно сільськогосподарського характеру та обмеженому розвитку промисловості.
1) Слов'янська абетка була створена Кирилом та Мефодієм на замовлення великоморавського князя Ростислава.
2) Для створення абетки брати поїхали до Константинополя, де вони вивчили грецьку мову і оволоділи грецькою абеткою.
3) Кирило та Мефодій, вивчаючи різні слов'янські народні мови, зрозуміли необхідність створення окремої абетки для кожної з цих мов.
4) В результаті їхньої роботи була створена глаголиця - перша слов'янська абетка.
5) Глаголиця була заснована на грецькій абетці.
6) Крім того, брати створили нові букви для позначення звуків, яких не було у грецькому алфавіті.
7) Діяльність Кирила та Мефодія можна беззаперечно назвати подвигом, оскільки їхній внесок у розвиток культури і літератури слов'янських народів був надзвичайно важливим і значущим.
8) Передсмертні слова Кирила, звернені до брата Мефодія, свідчать про їхню нерозривну зв'язок і спільну місію, а саме - розвиток і поширення слов'янської абетки і культури. Мефодій виконав цей заповіт, продовжуючи працювати у справі розповсюдження слов'янської абетки та розвитку слов'янської літератури і культури узагалі.
Висновки: Кирил та Мефодій виконали величезну роботу зі створення слов'янської абетки, заснованої на грецькій абетці, але з власними доповненнями та новими буквами. Їхня діяльність є важливим подією в історії розвитку культури і літератури слов'янських народів, за яку можна назвати їхній підвиг.
У 14 столітті руські князівства зазнали змін у своєму політичному статусі. Декілька руських князівств, зокрема Волинське, Галицько-Волинське та Київське князівства, стали васалами Великого князівства Литовського. Це означало, що литовські князі мали певний контроль над цими територіями, але дозволяли їм зберігати певну ступінь автономії та самоуправління.
Також, деякі руські князівства опинилися під впливом Золотої Орди - монгольського ханства, яке контролювало значну частину Східної Європи. Руські князі були змушені платити податки та підкорятися монгольським правилам.
Згодом, у другій половині 14 століття Велике князівство Литовське та Королівство Польське утворили Польсько-Литовську Королівську державу. Руські князівства, що раніше належали до Великого князівства Литовського, стали частиною цієї об'єднаної держави.
Економічно, українські землі у цей період залишалися переважно сільськогосподарськими. Велику частину населення становили селяни, які займалися сільським господарством. Промисловість розвивалася у різних формах, зокрема ремісництво та малі мануфактури.
Загалом, особливості економічного розвитку українських земель Російської та Австро-Угорської імперій в 1900-1914 роках полягали у їхній залежності від цих держав, а також у збереженні переважно сільськогосподарського характеру та обмеженому розвитку промисловості.