1)переходом первенствующей роли от киева к владимирскому княжеству осуществляется переход родовых отношений между князьями в государственные. основой нового порядка стало вотчинное начало, единоличная собственность князей на вновь освоенные территории и возведенные города. политически это вело к единовластию ("единодержавию"). именно правители северо-восточной руси, утвердили единовластие и наследование по прямой линии. в этом проявились начатки государственных отношений, которым предстояло вытеснить родовой быт. носителями государственного начала становились самодержцы, а родового - бояре и княжата.5)форма правления - ограниченная монархия. в начале века во главе государства - великий князь, со второй трети века - царь. власть царя ограничивал земский собор (с середины века) и боярская дума. существенную власть и моральный авторитет имел митрополит (глава церковной власти) . заканчивалась эпоха удельных княжеств. политический режим - авторитаризм. 6)xv продолжалось развитие феодального землевладения. будучи верховным собственником земли, князь часть земель жаловал служилым людям "в вотчину". вотчины являлись формой обеспечения службы. это была наследственная, но все же условная собственность. земельной собственности, не связанной со службой, в государстве не существовало. в конце xv в. , после выселения новгородских бояр, на их месте были "испомещены" московские служилые люди. их владения стали именоваться поместьями. так наряду с вотчинным возникло поместное землевладение.
Каста асоціюється передусім з культурами індійського субконтиненту. сам термін "каста" — не індійського походження, він запозичений з португальської мови і означає "раса" або "чиста порода". самі індійці не мають єдиного терміна, який би описував кастову систему назагал, а цілу низку слів, що стосуються різних її аспектів, два головні з яких — це "варна" і "джаті". варка складається з чотирьох категорій, кожна з котрих має різний ступінь соціального пошанування. нижче цих чотирьох груп розміщуються "недоторканні", що перебувають у найневигіднішому становищі. джаті — це групи, які визначаються локально, і кожна з них має власний поділ на касти. стани були складовою європейського феодалізму, проте існували й у багатьох інших традиційних цивілізаціях. феодальні стани складалися з різних страт (верств) і мали різні обов'язки та права стосовно один одного, деякі з них обумовлювалися законом. у європі найвищий стан складався з аристократії та дворянства. духівництво утворювало другий стан, нижчий за своїм статусом, але наділений багатьма певними привілеями. до так званого "третього стану" належав простолюд — кріпаки, вільні селяни, купці та ремісники. на відміну від каст, між станами до певної міри дозволялися змішані шлюби та індивідуальна мобільність. наприклад, простолюдинам могли дарувати дворянство у винагороду за великі заслуги перед монархом; купці іноді могли купити собі титул. залишки цієї системи збереглись у британії, де досі визнаються спадкові титули, а відомих бізнесменів, високих урядовців та інших можуть прийняти в дворянство або зробити перами на подяку за їхні послуги.
