Когда мы слышим о ценностях, в том числе и христианских, мы должны понимать, что все ценное может быть легко заменено на равноценное, в том числе и глубоко антихристианское, чуждое национальной жизни. Только подлинное живое отношение ко Христу выстраивает истинные пропорции между земным и небесным, приходящим и вечным, человеком и Богом: «Иисус Христос неизменен: Он Тот же вчера, сегодня и вовеки» (Евр., 1, 7). Восточно-христианская цивилизация, в которой мы родились и сформировались и вне которой мы не можем быть самими собой, по сути своей христоцентрична. Всё подлинное в ней исходит от Христа и возвращается ко Христу, преображая национальную жизнь и историю.
Перед лицом торжествующей беспринципности, непрестанно расцерковляющимся бытием, чувством ошибочности этого мира православные христиане призваны к наиболее полному воплощению евангельских заповедей.
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
Когда мы слышим о ценностях, в том числе и христианских, мы должны понимать, что все ценное может быть легко заменено на равноценное, в том числе и глубоко антихристианское, чуждое национальной жизни. Только подлинное живое отношение ко Христу выстраивает истинные пропорции между земным и небесным, приходящим и вечным, человеком и Богом: «Иисус Христос неизменен: Он Тот же вчера, сегодня и вовеки» (Евр., 1, 7). Восточно-христианская цивилизация, в которой мы родились и сформировались и вне которой мы не можем быть самими собой, по сути своей христоцентрична. Всё подлинное в ней исходит от Христа и возвращается ко Христу, преображая национальную жизнь и историю.
Перед лицом торжествующей беспринципности, непрестанно расцерковляющимся бытием, чувством ошибочности этого мира православные христиане призваны к наиболее полному воплощению евангельских заповедей.
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.