1. Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього
2.Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.
3.До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Незважаючи на дивовижні здібності (а дівчинка навчилася читати у 4 роки та легко опановувала іноземні мови), мати вважала доньку відсталою.
4.Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво».
5.Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.
Появу грецьких поселень історики датують серединою 7 ст. до н. е.
Першою колонією в україні вважають поселення на острові Березань неподалік сучасного міста Очаків. Протягом 6-5 ст до н.е. грецькі переселенці опанували все північне узбережжя Чорного моря. Так виникли Тіра, Ольвія, Херсонес Таврійський, Пантикапей, Феодосія, Німфей, Тірітака,Фанагорія тощо. Близько 480 р. до н. е. там виникло Босфорське царство, об'єднавши понад 20 грецьких міст. Столицею держава був Пантикапей. Коли землі не могли прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало, греки вирішили пересилитися на чужину. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Вирощевання олив, як галузь, не розвивалось. Високого рівня досягло ремісниче виробництво- металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Також слави зазнали майстри-ювеліри: виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. Карбували власні монети. Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор'я та Криму складалося так само, як і в Греції. Вони дістали такуж освіту,як і повноправні мешканці Греції. Верховним богом вважали Аполона. Мали своїх літераторів, драматургів, учених, філософів. Також в Ольвії проводили ахілеї- спортивні змагання. Гуни знищили Босфорське царство та інші грецькі міста колонії.
1. Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього
2.Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.
3.До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Незважаючи на дивовижні здібності (а дівчинка навчилася читати у 4 роки та легко опановувала іноземні мови), мати вважала доньку відсталою.
4.Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво».
5.Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.
Появу грецьких поселень історики датують серединою 7 ст. до н. е.
Першою колонією в україні вважають поселення на острові Березань неподалік сучасного міста Очаків. Протягом 6-5 ст до н.е. грецькі переселенці опанували все північне узбережжя Чорного моря. Так виникли Тіра, Ольвія, Херсонес Таврійський, Пантикапей, Феодосія, Німфей, Тірітака,Фанагорія тощо. Близько 480 р. до н. е. там виникло Босфорське царство, об'єднавши понад 20 грецьких міст. Столицею держава був Пантикапей. Коли землі не могли прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало, греки вирішили пересилитися на чужину. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Вирощевання олив, як галузь, не розвивалось. Високого рівня досягло ремісниче виробництво- металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Також слави зазнали майстри-ювеліри: виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. Карбували власні монети. Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор'я та Криму складалося так само, як і в Греції. Вони дістали такуж освіту,як і повноправні мешканці Греції. Верховним богом вважали Аполона. Мали своїх літераторів, драматургів, учених, філософів. Також в Ольвії проводили ахілеї- спортивні змагання. Гуни знищили Босфорське царство та інші грецькі міста колонії.