ответ: Гуситские войны шли с 30 июля 1419 по 30 мая 1434 года. Причиной войны является то, что католическое духовество занимало огромное влияние, так же как и немецкие феодалы. Повод для войны послужило казнь Яна Гуса (отсюда и название - гуситы). Главнокомандующим гуситских войск был Ян Жижжка. Гуситы массово применяли огнестрельное орудие, умело пользовались местностью, за счет чего и побеждали. Множественные войны и крестовые походы раскололи гуситов на радикалов и умеренных гуситов. Это привело к гражданской войне. В битве под Липанами умеренные гуситы с поддержкой гуситов одержали победу над радикалами
Итог: хоть в конечно итоге гуситы и проиграли, император Священной Римской империи пошел на компромисс с гуситами. Император Сигизмунд становился королем Богемии, часть церковных владений был секулярезированны.
Це питання є досить складним, бо ніхто тоді не проводив перепису населення у сучасному розумінні. Проте правителі та окремі феодали ще у ті часи намагалися знати скільки у них підданих і що у них є у володіннях, щоб з`ясувати скільки вони зберуть податків і з чого матимуть доход. З цією метою проводився опис володінь з усіма мешканцями. Найгрунтовніший такий перепис був здійснений норманськими завойовниками в Англії в 1086 р. Всі списки відомостей в народі називали „Книги Страшного суду”. Для сучасних вченим ці та інші документи стали важливим джерелом для з`ясування кількості мешканців тогочасної Європи. У результаті досліджень з`ясували, що за період середньовіччя чисельність населення Європи зростала. Найактивніше це відбувалося у ХІ-ХІІІ ст. Також вчені з`ясували, що у V – VІ ст. мало місце досить значне скорочення населення в результаті епідемій різних хвороб, у порушенні налагодженого життя часів Римської імперії. У ХІV – ХV ст. знову відбувається скорочення населення у результаті небаченої пандемії чуми.
Найбільшими лихами середніх віків були голод, хвороби, епідемії та війни. Постійна загроза голоду — характерна риса середньовічного суспільства. Недостатній рівень розвитку техніки призводив до низьких врожаїв. Становище залежних селян — більшості виробників сільськогосподарської продукції — не спонукало їх до збільшення врожаїв. Середньовічна Європа постійно перебувала на межі голоду. Достатньо було посухи, тривалих дощів чи нашестя сарани, і рівень населення різко падав у багатьох регіонах.
ответ: Гуситские войны шли с 30 июля 1419 по 30 мая 1434 года. Причиной войны является то, что католическое духовество занимало огромное влияние, так же как и немецкие феодалы. Повод для войны послужило казнь Яна Гуса (отсюда и название - гуситы). Главнокомандующим гуситских войск был Ян Жижжка. Гуситы массово применяли огнестрельное орудие, умело пользовались местностью, за счет чего и побеждали. Множественные войны и крестовые походы раскололи гуситов на радикалов и умеренных гуситов. Это привело к гражданской войне. В битве под Липанами умеренные гуситы с поддержкой гуситов одержали победу над радикалами
Итог: хоть в конечно итоге гуситы и проиграли, император Священной Римской империи пошел на компромисс с гуситами. Император Сигизмунд становился королем Богемии, часть церковных владений был секулярезированны.
Це питання є досить складним, бо ніхто тоді не проводив перепису населення у сучасному розумінні. Проте правителі та окремі феодали ще у ті часи намагалися знати скільки у них підданих і що у них є у володіннях, щоб з`ясувати скільки вони зберуть податків і з чого матимуть доход. З цією метою проводився опис володінь з усіма мешканцями. Найгрунтовніший такий перепис був здійснений норманськими завойовниками в Англії в 1086 р. Всі списки відомостей в народі називали „Книги Страшного суду”. Для сучасних вченим ці та інші документи стали важливим джерелом для з`ясування кількості мешканців тогочасної Європи. У результаті досліджень з`ясували, що за період середньовіччя чисельність населення Європи зростала. Найактивніше це відбувалося у ХІ-ХІІІ ст. Також вчені з`ясували, що у V – VІ ст. мало місце досить значне скорочення населення в результаті епідемій різних хвороб, у порушенні налагодженого життя часів Римської імперії. У ХІV – ХV ст. знову відбувається скорочення населення у результаті небаченої пандемії чуми.
Найбільшими лихами середніх віків були голод, хвороби, епідемії та війни. Постійна загроза голоду — характерна риса середньовічного суспільства. Недостатній рівень розвитку техніки призводив до низьких врожаїв. Становище залежних селян — більшості виробників сільськогосподарської продукції — не спонукало їх до збільшення врожаїв. Середньовічна Європа постійно перебувала на межі голоду. Достатньо було посухи, тривалих дощів чи нашестя сарани, і рівень населення різко падав у багатьох регіонах.
Объяснение: