Организация христианской церкви подчинялась строгой иерархии. Во главе католической церкви стоял римский папа, которого считали наместником Иисуса Христана Земле. Папа был ещё и светским владыкой, управляя расположенной в центре Италии Папской областью. Он назначал своих кардиналов, собрание которых в случае его смерти выбирало нового папу из своей среды. Во главе крупных церковных округов, включавших в себя иногда целые страны, стояли епископы и архиепископы (старшие епископы), назначавшиеся папой. В Средние века епископы были ещё и крупными феодалами, владевшими большими участками земли. В знак их светской власти епископы получали от светского владыки посох и кольцо и приносили ему вассальную клятву. Епископам подчинялись священники, служившие в приходах. На низшей ступени сословия духовенства располагались диаконы. Они священникам проводить службу, читали молитвы, были учителями в церковных школах.
римский папа археиепископы и епископы священики и монахи дьяконы
Велике переселення народів — умовна назва в сучасній історіографії руху племен і народів Європи у 4-7 ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії (Imperium Romanum) в 375 році.Починаючи з нижнього Дунаю і території сьогоднішньої Західної України, цей процес привласнення землі захопив також інші, більшою частиною германські племена і поширився у напрямку Західної і Південної Європи. Територія нинішньої України, включно західні терени склавінів, на якій мешкали анти увійшла до гунського союзу. Безпосереднім наслідком цього процесу вважається загибель Західної Римської імперії.
У широкому сенсі Велике переселення народів розпочалось з кінця 3-го тисячоліття до н. е., про що свідчать древні китайські та єгипетські джерела, — з причини зростання населення, нестачі вільної землі, зміни клімату тощо. Наслідком Великого переселення племен стало виникнення на теренах Європи нових народів і нових держав.
Західна Римська імперія перестає існувати. На її місці виникають держави німців яких навертає до аріанського християнства гот Вульфіла (жив близько 310-382/383 років), котрий переклав Біблію готською мовою. Залишену германцями місцевість на схід від Ельби заселяють слов'яни.
римский папа
археиепископы и епископы
священики и монахи
дьяконы
Велике переселення народів — умовна назва в сучасній історіографії руху племен і народів Європи у 4-7 ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії (Imperium Romanum) в 375 році.Починаючи з нижнього Дунаю і території сьогоднішньої Західної України, цей процес привласнення землі захопив також інші, більшою частиною германські племена і поширився у напрямку Західної і Південної Європи. Територія нинішньої України, включно західні терени склавінів, на якій мешкали анти увійшла до гунського союзу. Безпосереднім наслідком цього процесу вважається загибель Західної Римської імперії.
У широкому сенсі Велике переселення народів розпочалось з кінця 3-го тисячоліття до н. е., про що свідчать древні китайські та єгипетські джерела, — з причини зростання населення, нестачі вільної землі, зміни клімату тощо. Наслідком Великого переселення племен стало виникнення на теренах Європи нових народів і нових держав.
Західна Римська імперія перестає існувати. На її місці виникають держави німців яких навертає до аріанського християнства гот Вульфіла (жив близько 310-382/383 років), котрий переклав Біблію готською мовою. Залишену германцями місцевість на схід від Ельби заселяють слов'яни.