У чому феномен шістдесятництва Зі спогадів Є. Сверстюка: «...Наше покоління формували різні середови- ща. Художники почали малювати те, чого раніше вони не малювали і що раніше ніяк не могло стати предметом їхньої творчості. У поетів почала
з’являтися якась свіжість і свобода. Паралельно розвивалася критика – у той час вона була дуже важливою. Люди чекали буквально кожного слова. Тогочас- на критика була не так глибокою, як гострою. Одначе якби хтось мене спитав, чи виступили в той час критики з якимись новими ідеями, то я б сказав, що в той час найважливіше завдання полягало в тому, щоб відкрити заборонені й спрофановані цінності...»
Як ви розумієте настанову для тогочасної критики «відкривати заборонені й спрофановані цінності»?
Головне завдання тогочасної критики було відкривати заборонені цінності. Шістдесятники виступали за оновлення суспільства, боролися за відновлення справжніх культурних цінностей, свободу та гідність українського народу. Довгий час, письменники зазнавали жорстких репресій та були змушені творити під "радянсткий лад", тож головним завданням тогочасної критики було відкинути встановлені правила та перейти до нового етапу творчості.
Объяснение: