Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
Конечно, Египет невозможно себе представить без мифов о Ниле, ведь эта река дала начало одной из древнейших человеческих цивилизаций.
Именно благодаря Нилу египтянам удалось построить развитое земледельческое общество. Нил в древнеегипетской мифологии протекал не только через Землю - мир людей - но также через Небо и подземный мир. "Земной" Нил египтяне представляли себе в виде бога Хапи, который своими разливами насыщал почву благодатным илом и кормил людей. Египетское язычество и река Нил тесно связаны друг с другом, ведь Нил являлся местом жертвоприношений и часто воды его были алого цвета. Река была населена добрыми и злыми духами, принимавшими вид животных: крокодилов, бегемотов, лягушек, змей, скорпионов.
Египтяне называли этот водный поток просто «Великая река». Местные жители представляли себе реку «богом в человеческом обличье». Во всяком случае, все фараоны продолжали адресовать Нилу, а не небу, приказы начать разлив, торжественно бросая в речную воду свитки с царским указом.
Почему меня так заинтересовал Древний Египет и мифы про Нил? Могу сказать, что Нил и его прибрежные территории - очень живописные места, куда не раз мы с семьей путешествовали летом. Рядом с ним я всегда чувствовал(а) некую силу, могущество, которое на протяжении веков восхищало людей!
Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
Нил - река Жизни и Смерти
Конечно, Египет невозможно себе представить без мифов о Ниле, ведь эта река дала начало одной из древнейших человеческих цивилизаций.
Именно благодаря Нилу египтянам удалось построить развитое земледельческое общество. Нил в древнеегипетской мифологии протекал не только через Землю - мир людей - но также через Небо и подземный мир. "Земной" Нил египтяне представляли себе в виде бога Хапи, который своими разливами насыщал почву благодатным илом и кормил людей. Египетское язычество и река Нил тесно связаны друг с другом, ведь Нил являлся местом жертвоприношений и часто воды его были алого цвета. Река была населена добрыми и злыми духами, принимавшими вид животных: крокодилов, бегемотов, лягушек, змей, скорпионов.
Египтяне называли этот водный поток просто «Великая река». Местные жители представляли себе реку «богом в человеческом обличье». Во всяком случае, все фараоны продолжали адресовать Нилу, а не небу, приказы начать разлив, торжественно бросая в речную воду свитки с царским указом.
Почему меня так заинтересовал Древний Египет и мифы про Нил? Могу сказать, что Нил и его прибрежные территории - очень живописные места, куда не раз мы с семьей путешествовали летом. Рядом с ним я всегда чувствовал(а) некую силу, могущество, которое на протяжении веков восхищало людей!
Объяснение:
Курс истории и собственное мнение.