В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Тролечка
Тролечка
26.10.2020 07:08 •  История

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.
Завдання для підготовки до тематичного оцінювання 4
1. Укажіть, коли було ліквідовано кріпацтво на українських землях, що перебували у складі Російської імперії.
А 1861 р.
Б 1863 р.
В 1873 р.
Г 1876 р.
2. Укажіть, як називалися земельні наділи, що за реформою 1861 р. відбиралися в селян, які до реформи користувалися більшою кількістю землі, ніж тепер мали право отримати у власність.
А ділянки
Б відрізки
В сервітути
Г масиви
3. Укажіть, які галузі промисловості розвивалися на українських землях, що перебували у складі Російської імперії, у другій половині XIX ст. найбільш інтенсивно.
А текстильна, цукрова, нафтодобувна, металургійна
Б вугледобувна, цукрова, гірничорудна, металургійна
В цукрова, склодувна, металургійна, текстильна
Г склодувна, нафтодобувна, текстильна, цукрова
4. Укажіть, яке з наведених тверджень є правильним.
У другій половині XIX ст. українські землі, що перебували у складі Російської імперії, стали:
1) головною вугільно-металургійною базою Російської імперії
2) сировинним придатком Росії
А перше твердження
Б друге твердження
В обидва твердження
Г серед наведених відсутні правильні твердження
5. Укажіть, як називалися напівлегальні непартійні об’єднання, які в 60—90-ті рр. XIX ст. були організаційною формою українського національно-визвольного руху.
А братства
Б товариства
В громади
Г союзи
6. Укажіть, яке з наведених положень характеризує діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
А організація політичного терору з метою створення революційної ситуації в державі
Б створення читалень, фінансування діяльності кооперативів, поширення серед населення нових методів господарювання
В організація літературно-видавничої справи, еволюція в напрямку створення першої національної академії наук
Г вивчення рідного краю: збирання етнографічних, фольклорних, історичних та економічних матеріалів
7. Укажіть назву друкованого органу Старої громади в 1874—1876 рр.
А «Основа»
Б «Київський телеграф»
В «Рада»
Г «Зоря Галицька»
8. У якому уривку вміщено характеристику історичного діяча, зображеного на ілюстрації?

А історик, археолог, етнограф, археограф; належав до кола засновників Південно-Західного відділу Російського географічного товариства й журналу «Київська старовина»; брав участь у створенні першої напівлегальної наддніпрянської Загальноукраїнської безпартійної організації
Б публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, один з організаторів «Старої громади» в Києві; доцент Київського університету, після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції та видавав збірник «Громада»
В етнограф, фольклорист, поет, автор вірша «Ще не вмерла України…»; заснував Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, записав майже 4 тис. обрядових пісень, 300 казок, у 60 місцевостях зафіксував та опрацював говірки, звичаї, повір’я, прикмети
Г поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик; відомий як мовознавець («Словар української мови»), фольклорист та етнограф («Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях»), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф
9. Укажіть історичну назву документа, уривок з якого наведено: «…щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися лише такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства, пропускання ж книг малоруською мовою, як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити…»?
А Таємна настанова Катерини II П. Рум’янцеву
Б Маніфест 19 лютого 1861 р.
В Емський указ
Г Валуєвський циркуляр
10. Установіть хронологічну послідовність проведення реформ на українських землях, що перебували у складі Росі�ської імперії у другій половині XIX ст.
А діяльність таємної студентської організації «Братство тарасівців»
Б діяльність гуртка хлопоманів
В відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
Г видання Емського указу
11. Установіть відповідність між назвою реформи, яка проводилась у другій половині XIX ст. на українських землях у складі Російської імперії, та її наслідками.
1 міського самоврядування
2 земська
3 фінансова
4 освітня

А створення міських дум і управ
Б створення органів місцевого самоврядування під зверхністю дворянства
В формування більш чіткої податкової системи
Г відновлення автономії університетів у навчальних справах
Д скасування рекрутських наборів
12. Виберіть три правильні відповіді із семи запропонованих.
Укажіть, які наслідки мала аграрна реформа 1861 р.
А включення землі в ринковий обіг
Б ліквідація поміщицького землеволодіння
В розвиток натурального господарства
Г скасування кріпосного права
Д знищення селянської громади
Е подолання малоземелля та безземелля селянства
Ж створення ринку найманої прац

Показать ответ
Ответ:
sysfzd
sysfzd
29.12.2020 14:42

ответ: Вторая империя — период в истории Франции с 1852 по 1870. После того, как Наполеон III в ходе франко-прусской войны попал в немецкий плен под Седаном (сентябрь 1870), собравшееся в Бордо Национальное собрание низложило его, и Вторая империя перестала существовать. Вскоре после этого во Франции была провозглашена Третья республика.

Выборы происходили не между свободными и равными соперниками, а между официальным кандидатом, пользовавшимся поддержкой всего правительственного механизма, и его противником, выступавшим вместе с тем как бы противником правительства; избирательные собрания были запрещены, как посягательство на свободу выборов; не дозволялось распространение избирательных прокламаций; подсчёт поданных избирательных бюллетеней производился мэром, то есть правительственным чиновником, который почти всегда имел полную возможность фальсифицировать результаты выборов. Наконец, от депутатов, а с 1858 года даже от всех кандидатов на это звание требовалась присяга на верность императору. Ввиду всего этого в первом законодательном корпусе республиканцы вовсе не имели представителей; немногие избранные отказались принести приcягу.

0,0(0 оценок)
Ответ:
помогитееееее3
помогитееееее3
24.02.2020 14:17

Держи ответ .У меня были такие вопросы на кр

Объяснение:

В 1930-е годы масштабный голод 1932—1933 годов и нескольких волн общественного передела (начиная от раскулачивания) привели к избыточной смертности (числа не подсчитываются точно и разнятся у разных исследователей: оценки количества жертв голода 1932—1933 годов составляют до 7 млн человек на территории УССР, БССР, Урала, Поволжья, Казахстана и других регионов Советского Союза[2]. К этому следует добавить, что в период 1937—1938 годов (т. н. «Большой террор») было расстреляно примерно 681 тысяч граждан[3][4]. В результате процессов урбанизации и индустриализации рождаемость постепенно снижалась на протяжении всех последующих лет: если в 1925 году она составляла 6,8 детей на семью, то в 1940 году — 4,25, в 1955 году — 2,8. В 1935 году коэффициент суммарной рождаемости в России был почти на 40 % ниже, чем в 1927 году, а естественный прирост почти вдвое ниже (11 ‰ против 21 ‰)[5]. Однако при этом резко снижались показатели общей и особенно детской смертности, а также быстро росла средняя продолжительность жизни, то есть наблюдались стандартные изменения показателей при переходе от аграрного общества к индустриальному.

6 января 1937 года была проведена вторая Всесоюзная перепись населения в СССР. Её предварительные результаты давали численность населения СССР в 162 млн человек (по более точным данным, 163,8—164,5 млн человек). Она производилась в очень сложных условиях (в частности, это была единственная в мировой истории однодневная перепись), результатом был недоучёт населения (по подсчётам А. Г. Волкова — около 700 тысяч человек). В результате перепись была объявлена «вредительской», результаты её засекречены, а проводившие её статистики — репрессированы[6][7] (из восьми руководителей советского статистического ведомства между 1918 и 1941 годами пятеро были расстреляны в 1937—1939 гг.: В. В. Осинский, С. В. Минаев, В. П. Милютин, И. А. Краваль, И. Д. Верменичев). После чисток в статистическом ведомстве была проведена Всесоюзная перепись населения СССР 1939 года, которая показала намного более высокую численность населения в 170 млн человек.

В 1940 году к СССР были присоединены территории Западной Белоруссии, Западной Украины, Бессарабии и Балтийских государств с общим количеством населения до 15—16 млн человек. Однако после этого население СССР понесло огромные потери в ходе Великой Отечественной войны и послевоенного голода 1946—1947 годов. По имеющимся в Министерстве обороны сведениям, по данным, обнародованным депутатом Госдумы, профессором Е. П. Ищенко, в 24 странах мира похоронены 9 миллионов 71 тысяча 171 советский военнослужащий и 1 миллион 385 тысяч 860 советских военнопленных[8].

Следующая перепись населения была проведена в 1959 году. Всесоюзная перепись населения СССР 1959 года показала численность населения СССР, равную 208,8 млн человек.

За 70 лет существования СССР численность населения увеличилась почти на 160 млн человек.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота