1. Порушення царським урядом дарованої царем Олександром І Конституції Королівства Польського (1815 p.).
2. Активний наступ самодержавства на автономні права Королівства Польського.
3. Поширення на польську територію загальноімперських репресивно-поліцейських порядків, запровадження цензури.
4. Активна боротьба царизму з польською ліберальною опозицією та патріотичними організаціями.
5. Прагнення відновити Польську державу у кордонах 1772 року.
6. Втрата польськими панами на території України своїх колишніх привілеїв.
Учасники:
Шляхта духовенство та Союз вільних синів Поділля.
Розгортання подій:
Листопад 1830 р. Початок польського повстання проти царизму. Охопило територію Польщі, Литви, Білорусі, Правобережної України.
Аби залучити на свій бік пригноблені народи, поляки висунули гасло “За нашу і вашу свободу”
• Повстання не підтримали селяни Правобережної України, бо польські пани не захотіли дати їм волю.
• Українську інтелігенцію відштовхнуло небажання поляків надати Україні державну незалежність.
Із селян-кріпаків Правобережжя було сформовано козачі полки, які допомагали царизму придушити повстання.
Царський уряд розправився з повсталими:
• значну частину повсталих заслано до Сибіру;
• багатьох повстанців віддано в солдати і відправлено на Кавказ, де розпочато боротьбу з горцями;
• чимало повстанців рятувалося еміграцією;
• кілька тисяч дрібних шляхтичів позбавили дворянства, а їхні маєтки конфіскували.
Наслідки:
1. Польське повстання 1830—1831 pp. посприяло активізації прогресивних сил в Україні.
2. Козачі полки, організовані з селян-кріпаків, яким пообіцяли, що вони назавжди залишаться на козачій службі, було долучено до частин регулярної армії, два з них переведено на Кавказ. Бажаної свободи вони не отримали.
3. Поразка поляків призвела до ослаблення їхніх позицій у Правобережній Україні, але один національний гніт — польський — було замінено іншим — російським. Права корінного українського населення на самостійний розвиток ігнорувалися.
Мотивами діяльності ГРР, було просвітити український народ, який перебував у складі Австрійської імперії, де постійно виникали міжнаціональні конфлікти. На території Західної України претендували інші народи. І там де українці становили більшість, вони ніколи не були господарями своєї землі. Таким чином, українська еліта у вигляді греко-католицьких священників вирішила вести просвіту українського народу. Адже вирішальним фактором своєї приналежності у ті часи була віра. ГРР підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії під час Австрійської революції.
ГРР - перша політична організація в Україні, яка намагалася відстоювати інтереси українців на західноукр. землях.
ГРР вели свою просвітницьку діяльність через видавництво газети "Зоря Галицька" (доречі, якщо не помиляюсь, то це перша україномовна газета на Західноукраїнських землях). Головною руською радою було створено українське видавництво - Галицько-руська матиця. За сприянням ГРР, було скликанно Собор руських вчених. Також вони хотіли поділити Галичину на Східну (українську) та Західну (польську). Але цього так і не сталося, через невдоволення польської сторони від цієї пропозиції.
Таким чином можна побудувати логічний ланцюжок, що діяльність ГРР була направлена на розвиток української нації. Впершу чергу можна сказати, що робили усе, аби українці знали хто вони, аби не загубитися в інших народах. Виступали за свободу народів імперії. Діяльність ГРР дала велкий культурний поштовх українцям західних земель. А намагання поділити Галичину - можна розцінити, як намагання знайти мирне вирішення конфлікту з поляками та уникнення конфронтації.
Причини:
1. Порушення царським урядом дарованої царем Олександром І Конституції Королівства Польського (1815 p.).
2. Активний наступ самодержавства на автономні права Королівства Польського.
3. Поширення на польську територію загальноімперських репресивно-поліцейських порядків, запровадження цензури.
4. Активна боротьба царизму з польською ліберальною опозицією та патріотичними організаціями.
5. Прагнення відновити Польську державу у кордонах 1772 року.
6. Втрата польськими панами на території України своїх колишніх привілеїв.
Учасники:
Шляхта духовенство та Союз вільних синів Поділля.
Розгортання подій:
Листопад 1830 р. Початок польського повстання проти царизму. Охопило територію Польщі, Литви, Білорусі, Правобережної України.
Аби залучити на свій бік пригноблені народи, поляки висунули гасло “За нашу і вашу свободу”
• Повстання не підтримали селяни Правобережної України, бо польські пани не захотіли дати їм волю.
• Українську інтелігенцію відштовхнуло небажання поляків надати Україні державну незалежність.
Із селян-кріпаків Правобережжя було сформовано козачі полки, які допомагали царизму придушити повстання.
Царський уряд розправився з повсталими:
• значну частину повсталих заслано до Сибіру;
• багатьох повстанців віддано в солдати і відправлено на Кавказ, де розпочато боротьбу з горцями;
• чимало повстанців рятувалося еміграцією;
• кілька тисяч дрібних шляхтичів позбавили дворянства, а їхні маєтки конфіскували.
Наслідки:
1. Польське повстання 1830—1831 pp. посприяло активізації прогресивних сил в Україні.
2. Козачі полки, організовані з селян-кріпаків, яким пообіцяли, що вони назавжди залишаться на козачій службі, було долучено до частин регулярної армії, два з них переведено на Кавказ. Бажаної свободи вони не отримали.
3. Поразка поляків призвела до ослаблення їхніх позицій у Правобережній Україні, але один національний гніт — польський — було замінено іншим — російським. Права корінного українського населення на самостійний розвиток ігнорувалися.
Мотивами діяльності ГРР, було просвітити український народ, який перебував у складі Австрійської імперії, де постійно виникали міжнаціональні конфлікти. На території Західної України претендували інші народи. І там де українці становили більшість, вони ніколи не були господарями своєї землі. Таким чином, українська еліта у вигляді греко-католицьких священників вирішила вести просвіту українського народу. Адже вирішальним фактором своєї приналежності у ті часи була віра. ГРР підтримала національні права всіх поневолених народів Австрійської імперії під час Австрійської революції.
ГРР - перша політична організація в Україні, яка намагалася відстоювати інтереси українців на західноукр. землях.
ГРР вели свою просвітницьку діяльність через видавництво газети "Зоря Галицька" (доречі, якщо не помиляюсь, то це перша україномовна газета на Західноукраїнських землях). Головною руською радою було створено українське видавництво - Галицько-руська матиця. За сприянням ГРР, було скликанно Собор руських вчених. Також вони хотіли поділити Галичину на Східну (українську) та Західну (польську). Але цього так і не сталося, через невдоволення польської сторони від цієї пропозиції.
Таким чином можна побудувати логічний ланцюжок, що діяльність ГРР була направлена на розвиток української нації. Впершу чергу можна сказати, що робили усе, аби українці знали хто вони, аби не загубитися в інших народах. Виступали за свободу народів імперії. Діяльність ГРР дала велкий культурний поштовх українцям західних земель. А намагання поділити Галичину - можна розцінити, як намагання знайти мирне вирішення конфлікту з поляками та уникнення конфронтації.
Объяснение: