Ві 50 ДО ТЬ. 1654 р. московські війська і 20-тисячний козацький корпус полковника ... захопили майже всю Білорусь та частину Литви разом із столицею ... На півдні Білорусі було створено козацькі ... Ці землі відійшли під владу гетьмана. Тим часом восени 1654 р. 30-тисячна коронна армія дуже спустошила ... Героїчно загинули всі оборонці і навіть жінки міста ... Проте встояла Умань, яку полковник перетворив на неприступну фортецю. Вирішальна битва відбулася в січні 1655 р. під селом ... (нині - Черкаська область). Битву назвали Дрижипільською, бо було дуже ... Битва не визначила переможця. Кожна з армій: ..., , ..., відступила до своїх володінь. Проте протягом весни 1655 р. полки ... та ... звільнили землі ..., а Б. Хмельницький разом з московським військом В. Бутурліна 19 вересня 1655 р. під містом ... розгромив коронне військо С. Потоцького, що дозволило звільнити значну частину Західної ... Проте, не бажаючи руйнувати місто і втрачати бійців, гетьман з Львова взяв лише ... А 12 листопада 1655 р. біля містечка ..., зазнавши великих втрат у бою з ..., гетьман все ж домовився із кримським ханом про його невтручання в українсько-. війну, що стало значним у...м!
Близько 500 року — данці заселяють данські острови, Сконе, пізніше Ютландію. Близько 600 року — королі племен свеїв поширюють з Уппсали своє панування на всю Швецію і близько 650 року оволодівають разом з готлан ійським простором (Фінляндія, Курляндія, Східна Пруссія): Балтійське море у VIII столітті є шведським, закритим для фризької торгівлі внутрішнім морем. У Норвегії утворюються удільні королівства, а також селянські республіки.
З 787 року вікінги почали нападати на Англію, здійснюючи свої розбійницькі набіги на міста і монастирі, вивозячи з собою награбоване та рабів. Одними з відоміших з вікінгів були Рагнар Лодброк, його син Івар та інші.
790-840 роки — пограбування і напади на узбережжя передусім на кельтські області: Ліндісфарн (у 793 році), Ярроу, Монквермут (у 794 році), Рехру, Ск'є та Іона (у 795 році).
Іона (у 795 році).Із 799 року — пограбування на фризько-саксонському узбережжі, які спонукають франкського короля Карла Великого до створення прибережної охорони. Як правило вікінги нападали навесні, а поверталися взимку.
З 840 року, після смерті франкського короля Людовика Благочестивого, здійснюються походи величезних військ вікінгів на західне узбережжя Франкської держави, де вікінги влаштовують постійні табори в гирлах річок і зимують.
Данські вікінги (Велике військо) щороку грабують прирічкові міста франкської держави, здійснюють розбійні походи до Астурії і Португалії у 844 році, на Балеари, у Прованс і Тоскану у 859-862 роках. Пізніше підкорюють в Англії Нортумбрію та Східну Англію, що перетворюються в Данелаг (область панування данів). Лише Альфред Великий, король Вессексу, вистоює, створивши флот. У 878 році після поразки від англійського короля Альфреда ними було укладено договір про розподіл території Англії. За Канута Великого Англія об'єднується з Данією. Згодом загарбницькі походи 980-990 років відбуваються на чолі з данськими королями.
Норвезькі вікінги займають у VIII столітті Шетландські та Оркнейські острови, потім Фарери, Гебриди та Ірландію. Після того як Норвегію об'єднує у 872 році Гаральд Гарноволосий (близько 860-933 роки), багато норвежців залишають батьківщину й переселяються із 874 року до Ісландії, яку відкрили ще у 860 році. Період зайняття землі завершується оформленням права і тінгом 930 року. 982 року норвезькі вікінги відкривають та заселяють Гренландію, близько 1000 року — Америку (Вінландію).
Шведські вікінги здійснюють походи на східноєвропейські простори. Закликані слов'янськими і фінськими племенами, вони приходять під проводом Рюрика на територію Новгорода.
У 10 столітті вікінги нападали також і на землі Франції. Так, наприклад, у 886 році вони навіть взяли в облогу Париж, але французький король Карл ІІ Лисий зумів від них відкупитися. Заселена вікінгами територія здобула назву Нормандія.
Близько 1000 року відбувається християнізація вікінгів і вони стають осілими.
Пізніше вікінги оселилися на землях Ісландії та Гренландії. Але жорстокі природно-кліматичні умови та неврожаї привели до загибелі вікінзької колонії в Гренландії. На півночі Європи вони досягли узбережжя Білого моря, на заході та південному заході вони, обігнувши Європу, доплили до італійських міст Середземномор'я — Генуї та Венеції. На сході вони спустилися Волгою через Каспій до берегів Персії і досить довгий час вели работоргівлю з персами й арабами. Південно-східний напрямок експансії вікінгів річками Волхов та Дніпро до Візантії здобув назву «Путь з варяг у греки».
Завдяки морехідним якостям своїх човнів вікінги у 1000 році досягли берегів Північної Америки, де вони заснували кілька поселень, але згодом їх було витіснено племенами індіанців. Археологами достовірно встановлені оселі вікінгів в Канаді. Але, аналізуючи тексти саг, вчені дійшли висновку, що вікінги також досягли узбережжя Америки у районі сучасного Нью-Йорка[джерело?].
Близько 1000 року, вікінги, повертаючись з походу із Північної Америки, також доставили перших корінних американців в Ісландію.[4]
Іноді вікінгам вдавалося покласти на населення регулярну данину, яка мала назву «данські гроші» («данегельд»). Ця назва вперше згадується на початку 11 століття, хоча подібні побори виплачувалися і раніше, вже починаючи з 9 століття. Стосовно виплати цієї данини, між правителями країн та провідниками вікінгів складався відповідний договір, згідно з яким вікінги брали на себе захист узбережжя від інших завойовників. Так, наприклад, у 1012 році англійський король Етельред Нерішучий виплатив 48 тисяч фунтів срібла очільнику данського флоту Торкелю Високому, який обіцяв захищати країну від нападів.
Королям пришлось бороться за свою власть с непокорной знатью, потому что непокорные и самолюбивые знатные феодалы и герцоги решили, что правление короля нечестно, несправедливо. Во Франции справедливость пытался восстановить Карл Смелый ( в конце они с королём заключили мир, но король-Людвиг 4 подкупил богатых соседей с сильным войском, и разбил Карла), а в Англии, после войны "Алые и Белые розы", Генрих 6, он всячески унижал знать, разорял и уничтожал их замки, но всё же победил.
2.Людовик использовал самые разные средства и комбинацию их :подкуп, дипломатию, силу. Карл действовал, в основном, на поле боя.
Людовик 11 - король Франции в 1108-1137 годах, пятый из династии Капетингов. Сын короля Филиппа I и Берты Голландской.
Заняв трон, стал энергичными мерами укреплять королевскую власть, спокойствие и законный порядок. Почти все походы его были предприняты с целью удовлетворить жалобы какого-нибудь епископа или аббата на бесчинства соседних феодалов. Не было ни одного королевского или епископского города, который не испытал бы на себе благодатных последствий его деятельности. Людовик требовал от вассалов безусловного повиновения королевскому суду, разрушал замки непокорных и строго наказывал каждого, кто занимался грабежом.
Карл Смелый - герцог Бургундии в 1467 — 1477 годах, сын Филиппа Доброго, тоже герцога Бургундии. Известен для врагов как Карл Ужасный. Продолжал войну, начатую ещё его отцом Филиппом, «Лиги общего блага» против Людовика XI. Проявлял храбрость и неустрашимость на поле битвы. В битве при Монтлери 13 июля 1465 победил, но был ранен В октябре 1468 года Людовик подписал предложенный Карлом договор, по которому признавал, что парижский парламент не имеет власти над Фландрией и Пикардией, а сам он не имеет никаких ленных прав на эти области. Людовик соглашался отдать своему брату герцогу Беррийскому Шампань.