Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
1. древнейший период Каменного века в истории называют палеолитом. Он охватил время приблизительно от 2,6 млн. лет - 12 тыс. лет до н. э. Большинством исследователей палеолит делится на ранний и поздний. Ранний палеолит - время обитания архантропов и палеоантропов. Поздний палеолит - время обитания Homo sapiens, к которому относится современное человечество. В зависимости от формы и характерных типов каменные изделия подразделяются на рубила, скребла, остроконечники, отбойники, сверла, ножи, проколки и т.д. В нижнем палеолите (2,6 млн. лет - 40 тыс. лет до н.э.) для раскалывания камня человек использовал другой камень. Такая техника получила название "техника обивки" или "галечная культура", поскольку сырьевым материалом в большинстве случаев служила обыкновенная речная галька . Позже появились отбойники, которые позволяли добиваться лучших результатов. Орудия, выявленные в Южном Казахстане (Хребет Каратау) обработаны такой техникой. В последующую эпоху - верхнем палеолите (40 тыс. лет – 12тыс. лет до н.э.) - обработка каменных орудий была более сложной. Широкое применение получает и отжимная техника, которая позволяла получать орудия с лезвием, например наконечники копий, дротиков. На стоянке Шульбинка в Восточном Казахстанесреди 5000 каменных изделий выделены скребки, острия, резцы, проколки, нуклеусы, долотовидные орудия, а также очаги, сложенные из галек, и следы жилища. Сырьем для изготовления орудий служили полудрагоценные камни - халцедон, яшма, опал, кремень. Коллекции находят аналогии в стоянках Алтая и Сибири, что позволяет их датировать возрастом 30-25 тыс. лет назад.
2. После октябрьской революции, когда большевикам удалось захватить власть в России и свергнуть Временное правительство, в стране началась Гражданская война между теми, кто поддерживал новую советскую власть и теми, кто был против нее. Ослабленная войной с Германией и бесконечными революциями Россия нуждалась в совершенно новой системе управления, которая могла бы удержать страну вместе. Большевики понимали, что им не удастся выиграть гражданскую войну, если они не смогут добиться быстрого и четкого следования их указам во всех подвластных регионах. Политика военного коммунизма проводилась во времена Гражданской войны в 1918-1921 гг. Суть военного коммунизма заключалась в том, чтобы подготовить страну к новому, коммунистическому обществу, на которое были ориентированы новые власти. Для военного коммунизма были характерны такие черты, как:
крайняя степень централизации управления всей экономикой;национализация промышленности (от мелкой до крупной);запрет на ведение частной торговли и свертывание товарно-денежных отношений;государственная монополизация многих отраслей сельского хозяйства;милитаризация труда (ориентация на военную промышленность);
· тотальное уравнительство, когда все получали равное количество благ и товаров.
Історія України. Опорні конспекти та практичні заняття. 8 клас
Практичне заняття 2
Військове мистецтво, традиції та побут українського козацтва
(Теоретичні відомості)
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
В похід виходило близько 300 чайок (приблизно 20 тис. козаків). Плавали чайки Чорним та Азовським морями, Дніпром, Дунаєм, Бугом, сягали Кафи, Варни, Стамбула та інших поселень на узбережжі.
Козацька зброя: рушниця, спис, шабля, луки і стріли, легкі гармати.
Кожен козак у поході, крім рушниці, повинен був мати ще сокиру, косу, лопату, мотузки, щоб насипати вали або зв’язувати вози, готуючи табір до відбиття ворога.
Під час походу брали й харчі: у бочці тримали сухарі; мали варене пшоно та змішане з водою тісто, яке їли разом із пшоном. Називали цю страву саламахою. Брали у походи сало.
Під час походу панувала сувора дисципліна. Найбільшою провиною вважали зраду козацтву та Батьківщині.
Усе козацтво поділялося на полки по 500-1000, а згодом і більше вояків, очолюваних полковником.
Полки складалися із сотень, керованих сотниками.
Усе українське козацтво очолював гетьман, а запорозьке козацтво — кошовий отаман. Під час походу він мав необмежену владу.
Традиції та побут українського козацтва
1. древнейший период Каменного века в истории называют палеолитом. Он охватил время приблизительно от 2,6 млн. лет - 12 тыс. лет до н. э. Большинством исследователей палеолит делится на ранний и поздний. Ранний палеолит - время обитания архантропов и палеоантропов. Поздний палеолит - время обитания Homo sapiens, к которому относится современное человечество. В зависимости от формы и характерных типов каменные изделия подразделяются на рубила, скребла, остроконечники, отбойники, сверла, ножи, проколки и т.д. В нижнем палеолите (2,6 млн. лет - 40 тыс. лет до н.э.) для раскалывания камня человек использовал другой камень. Такая техника получила название "техника обивки" или "галечная культура", поскольку сырьевым материалом в большинстве случаев служила обыкновенная речная галька . Позже появились отбойники, которые позволяли добиваться лучших результатов. Орудия, выявленные в Южном Казахстане (Хребет Каратау) обработаны такой техникой. В последующую эпоху - верхнем палеолите (40 тыс. лет – 12тыс. лет до н.э.) - обработка каменных орудий была более сложной. Широкое применение получает и отжимная техника, которая позволяла получать орудия с лезвием, например наконечники копий, дротиков. На стоянке Шульбинка в Восточном Казахстанесреди 5000 каменных изделий выделены скребки, острия, резцы, проколки, нуклеусы, долотовидные орудия, а также очаги, сложенные из галек, и следы жилища. Сырьем для изготовления орудий служили полудрагоценные камни - халцедон, яшма, опал, кремень. Коллекции находят аналогии в стоянках Алтая и Сибири, что позволяет их датировать возрастом 30-25 тыс. лет назад.
2. После октябрьской революции, когда большевикам удалось захватить власть в России и свергнуть Временное правительство, в стране началась Гражданская война между теми, кто поддерживал новую советскую власть и теми, кто был против нее. Ослабленная войной с Германией и бесконечными революциями Россия нуждалась в совершенно новой системе управления, которая могла бы удержать страну вместе. Большевики понимали, что им не удастся выиграть гражданскую войну, если они не смогут добиться быстрого и четкого следования их указам во всех подвластных регионах. Политика военного коммунизма проводилась во времена Гражданской войны в 1918-1921 гг. Суть военного коммунизма заключалась в том, чтобы подготовить страну к новому, коммунистическому обществу, на которое были ориентированы новые власти. Для военного коммунизма были характерны такие черты, как:
крайняя степень централизации управления всей экономикой;национализация промышленности (от мелкой до крупной);запрет на ведение частной торговли и свертывание товарно-денежных отношений;государственная монополизация многих отраслей сельского хозяйства;милитаризация труда (ориентация на военную промышленность);· тотальное уравнительство, когда все получали равное количество благ и товаров.