В соответствии с Потсдамским соглашением 1945 года северная часть Восточной Пруссии была передана Советскому Союзу, остальные две трети переданы Польше. На Берлинской конференции руководители трёх союзных держав согласились в принципе с предложением Советского Правительства о передаче Советскому Союзу города Кёнигсберга и прилегающего к нему района. 7 апреля 1946 года Указом Президиума Верховного Совета СССР на территории округа была образована Кёнигсбергская область в составе РСФСР. 4 июля 1946 года Указом Президиума Верховного Совета СССР Кёнигсбергская область была переименована в Калининградскую, город Кёнигсберг — в Калининград. Массовое переселение в область семей колхозников и сельскохозяйственных рабочих было инициировано подписанным И. Сталиным Постановлением Совета Министров СССР № 1522 от 9 июля 1946г., предписывающим переселить в Калининградскую область на постоянное жительство в августе-октябре 1946 г. 12 тысяч семей колхозников из 20 областей и трёх автономных республик РСФСР и из Белоруссии. При этом немецкое и литовское население было депортировано в Германию. Назовите основание передачи территории Восточной Пруссии под юрисдикцию СССР и Польши. Соответствует ли данный акт международным правилам? Можно ли его назвать правомерным? Какова судьба населения территорий, переданных под юрисдикцию другого государства?
ответ:Внаслідок укладення Кревської уніїпосилюється вплив литовської знаті усередині новоутвореної державизменшується значення католицизму, його впливу на литовсько-руське населення внаслідок толерантності поляківнадаються та розширюються права і привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизмТевтонський орден розпочинає військової дії супроти Польщі
Це послугувало збільшенню впливу польської магнатської та шляхетської верхівки на литовське і руське населення. Останні були вкрай незадоволені умовами унії, оскільки вона зачіпала їх владні інтереси.
унія значною мірою поліпшила міжнародне становище як ВКЛ, так і Польщі.
Объяснение:
У 1928 р. неп було підкинуто, розпочалася радянська модернізація, що тривала близько 30 років. Її основними завдання були індустріалізація, колективізація сільською господарства і “культурна революція” (виховання радянської людини). Для здійснення цих завдань влада ухвалювала пятирічні плани розвитку народного господарства. План першої п’ятирічки був затверджений у 1929 р., але її часові рамки відносять до 1928 -1932, а другої до 1932 -1937 рр.
Причини форсованої індустріалізації. У 1929 р. було вирішено перейти до форсованої індустріалізації, тобто прискореного створення великої промисловості «за всяку ціну»;