Великие географические открытия. Вопросы:

1. Мореплавание в европейских странах к началу ХVв.

2. Открытие португальцами западных берегов Африки и мыса Доброй Надежды

3. Экспедиции и открытия Х. Колумба

4. Васко да Гама и открытие морского пути в Индию

5. Открытие Южной Америки

6. Магеллан и первое кругосветное плавание

7. Значение великих географических открытий

Первая версия.
Царевич получил посохом в висок из-за того, что высказал свое несогласие по поводу ведения военных действий в ходе Ливонской войны. Война с Ливонским орденом началась в 1561 году и в 1583 году закончилась. Причем, этот мир, как потом оказалось, принес России территориальные потери, уступившей Иван-город, Ямы и Копорье.
Вторая версия.
Как говорится, яблоко от яблони недалеко падает. Царь Иоанна Васильевич только официальным браком был женат не менее семи раз. И молодой царевич старался от отца не отставать. Первой его супругой была Евдокия Богданова дочь Сабурова, после неудачного брака насильно постриженная в монашки, второй – Феодосия Михайлова дочь Соловова, с которой приключилась та же судьба, свою жизнь она окончила в монастыре. А к 1583 году он был женат на Елене, дочери младшего из братьев Шереметевых.

Опровергающая версия 
Опровергающая. Некоторые историки, жившие гораздо позже Ивана Грозного и его сына, предположили, что убийство царем своего сына не более, чем красивая легенда. Или дезинформация, если хотите. И даже приводят в подтверждение своих слов имя сочинителя этой легенды, некоего монаха-иезуита, который рассказал эту историю Стефану Баторию, чтобы лишний раз подчеркнуть, какой варвар этот русский царь, не щадящий своего собственного сына.

Моммзен вважав Марія бездарним політиком з комплексами вискочки, «морально і політично нестійким людиною»[255]. На думку історика, в 88 році до н.е. Публій Сульпіцій спробував використовувати Марія для того, щоб відняти командування у Сулли, який міг перешкодити проведенню реформ. В результаті не з власної ініціативи на авансцену знову вийшов «настільки ж політично бездарний, як мстивий і честолюбний старий». Подальші події могли бути викликані і тим, що Сулла боявся «всякого роду насильств і сумасбродств», на які міг піти Марій. В описі маріанського терору в Римі Моммзен обмежується відтворенням даних просулланских источниковсо словами: «За кожен булавочный укол він міг відплатити ударом кинджала».
С. В. Ковальов вважав, що в суперечці між Марием і Суллою вирішувалося, хто буде розпоряджатися на Сході — оптиматы або популярні.
Особливе місце в оцінці діяльності Марія займають судження про його військову реформу. Негативними її наслідками вважають занепад дисципліни, а також те, що тепер професійна армія, що складалася з незаможних воїнів, служила не стільки «сенату і римського народу», скільки полководцю, стаючи знаряддям у боротьбі за владу. Але першим, хто скористався армією як політичним інструментом, виявився не Марій, а Сулла.