Виправ помилку. 1. Столицею Візантії було місто Херсонес.()
2. У 782 р. владу в Києві захопив князь Олег.()
3. Олег прибув з півночі, з Новгорода, і привіз із собою малолітнього Ігоря з князівського роду Києвичів. ()
4. Князь Олег загинув під час бунту, який спалахнув через невдоволення деревлян розмірами накладеної на них данини. ()
5. Після смерті князя Олега в 912 році повновладним Київським правителем стала його дружина Ольга. ()
6. Перед початком військових походів , за свідченням літописця, княгиня Ольга посилала до інших земель послів зі словами : « Хочу на вас іти». ()
7. Князь Ігор був першим київським володарем, який з руським посольством відвідав візантійського імператора. (княгиня Ольга)
8.Титул каган мав князь Олег ()
9. За смерть Ігоря помстився син. (дружина-Ольга)
10.Хай буде Київ матір'ю містам руським,- належить Аскольду ()
17 век стал временем крупных перемен в культурной жизни России. Росла грамотность населения, Печатались буквари, азбуки, грамматики, другая учебная литература. Сохранялись и рукописные традиции. Стали выходить книги, содержащие различные научно-практические сведения.
Стали распространяться сатирические сочинения, произведения философского плана. Новым явлением в литературе стало стихосложение.
Культура и быт русского народа в XVII веке испытали качественную трансформацию, выразившуюся в трех направлениях: обмирщение, проникновение западного влияния, мировоззренческий раскол.
Первые два направления были связаны между собой, третья — была скорее их следствием.
Обмирщение, и европеизация сопровождались движением общественного сознания к расколу. Недаром XVII век вошел в историческую литературу как "бунташный век": волнения и бунты чередой с его начала до самого конца.
Шла ломка общественного сознания, привычного быта и обихода, страна подталкивалась к смене типа цивилизации. Волнения были отражением душевного дискомфорта целых слоев населения.
Из Голландии, германских княжеств, других стран шел поток переселенцев в Россию.
Немецкая слобода на реке Яузе под Москвой стала "уголком Западной Европы в самом сердце Московии".
Многие иноземные новинки- театральные представления, балы, наряды, кулинарные блюда- вызывали интерес у русской знати. Некоторые влиятельные вельможи из царского окружения - Нарышкин, Артамон Матвеев - становились сторонниками распространения европейских обычаев, свои дома устраивали на "заморский манер", носили западное платье, брили бороды и т. п.
Многие полагали, что на западный манер надо было переделывать многое, но далеко не все.
О необходимости совершенствования российской жизни с учетом не только лучшего в Европе, но и недостатков и пороков, имевшихся в европейской действительности, писал хорват Крыжанич, живший в России.
В духовно-идеологической сфере начинали сталкиваться позиции российских западников и проводников национально-культурной самобытности России.
Перед общественным сознанием вставали вопросы, вызванные историческим развитием страны.
В стабилизировавшей свою государственность России обнаружился мощный геополитический потенциал. Активная часть русского общества, ощутив новизну ситуации, серьезно задумалась о месте России в мире.
Великі території в Європі перетворилися на руїни, мільйони людей загинули або отримали поранення. Ті, що вижили все життя були змушені носити в собі важку емоційну травму.
В наслідок війни скоротився експорт британських товарів, Велика Британія втратила традиційні ринки збуту товарів, а нових не отримала. Сильно похитнулося й фінансове становище Великої Британії. Національний борг зріс з 650 мільйонів фунтів стерлінгів в 1914 р. до 7 832 мільйонів в 1920.
Загальні військові втрати перевищили 2 000 000 чоловік, а за деякими даним 3 млн.чол.
Перша світова війна, за перемогу в якій заплатили своїми життями 900 тис. британців, серйозно відбилася на подальшій долі країни. У наслідок війни традиційні британські галузі економіки, а саме: вугледобувна, металургійна, суднобудівна, скоротили своє виробництво. Проте, автомобілебудування-, літакобудування та машинобудування, а також хімічна промисловість — галузі, що працювали на війну, навпаки перебували на підйомі. До того ж в наслідок війни скоротився експорт британських товарів, Велика Британія втратила традиційні ринки збуту товарів, а нових не отримала.
Сильно похитнулося й фінансове становище Великої Британії. Національний борг зріс з 650 мільйонів фунтів стерлінгів в 1914 р. до 7 832 мільйонів в 1920. Правда, низка країн заборгувала Великій Британії досить великі суми, але у самій Британії з'явився значний борг Сполученим Штатам. Центр фінансової могутності перемістився до Америки. На користь США, а також Японії змінилося співвідношення сил у промисловому виробництві і торгівлі тодішнього світу.