ОбъяснІсторія створення таблиць пов'язана з так званою першою сецесією (тобто залишення плебеями Риму). Відповідно до розповіді Тита Лівія у 494 р. до н. е. плебеї, які знемагали від утисків патриціїв і були обтяжені боргами, відмовилися виступити у військовий похід і в повному озброєнні пішли з Риму на Священну гору, де стали табором. Залишення плебеями Риму породило паніку: зменшувалася боєздатність римської армії, крім того, не виключалася можливість, що плебеї можуть заснувати самостійну державу. Патриції змушені були почати переговори і піти на поступки: була створена спеціальна магістратура народних трибунів, яка у подальшому набула величезного значення. Народні трибуни могли обиратися лише з плебеїв і користувалися недоторканністю. Спочатку їхні обов'язки полягали в захисті плебеїв від сваволі патриціанських магістратів. У зв'язку з цим вони одержали право призупиняти втілення в життя розпоряджень цих магістратів (право veto — «забороняю»). Спочатку обиралося два трибуни, потім їх кількість збільшилася до 10.
Вимога плебеїв записати правила звичаєвого права привела до створення комісії з трьох осіб, що була відправлена в Грецію для вивчення законів Солона. Після повернення комісії в Рим був скасований консулат і обрано 10 осіб для написання законів — decemviri legibus scribendis. Протягом 451 p. до н. е. вони написали 10 таблиць і винесли їх на схвалення центуріатних коміцій. Але оскільки таблиці не становили собою повного зібрання звичаєвого права, наступного року нові децемвіри винесли на схвалення центуріатних коміцій ще дві таблиці . Так виникли Закони XII таблиць — збірник законів, який був дуже важливою кодифікацією римського цивільного права.
Текст Законів XII таблиць повністю не зберігся. Оригінальний текст Законів був, ймовірно, записаний на мідних плитах і зник під час війни з галлами. Але ці дуже популярні Закони невдовзі були повністю реконструйовані завдяки тому, що вони багаторазово в історії Риму використовувалися, цитувалися, переказувалися і коментувалися. Закони містять настанови з різних розділів права.
Отже, перша римська кодифікація права припадає на середину V ст. до н. е. Вона одержала назву «Законів XII таблиць ». Протягом багатьох століть вони вважалися в Римі основним джерелом права — публічного і приватного (fons omnis publici privatigue juris).
Свою назву Закони одержали у зв'язку з тим, що були написані на 12 дерев'яних дошках, що виставлялися на міській площі. Тому ніхто не міг «посилатися на незнання закону». За деякими відомостями, від усякого юнака, що вступає в ряди громадян, вимагалося знання законів напам'ять. Вважалося, що без цього не можна виконувати обов'язки громадянина, особливо суддівські.ение:
1) Законы XII таблиц - древнейший памятник римского рабовладельческого права
История создания таблиц связана с так называемой первой сецессией (то есть оставление плебеями Рима). Согласно рассказу Тита Ливия в 494 г. до н. Э. е. плебеи, которые изнывали от притеснений патрициев и были обременены долгами, отказались выступить в военный поход и в полном вооружении ушли из Рима на Священную гору, где стали лагерем. Оставление плебеями Рима породило панику: уменьшалась бое римской армии, кроме того, не исключалась возможность, что плебеи могут основать самостоятельное государство. Патриции вынуждены были начать переговоры и пойти на уступки: была создана специальная магистратура народных трибунов, которая в дальнейшем получила огромное значение. Народные трибуны могли избираться только из плебеев и пользовались неприкосновенностью. Сначала их обязанности заключались в защите плебеев от произвола патрицианских магистратов. В свя связи с этим они получили право приостанавливать воплощение в жизнь распоряжений этих магистратов (право veto - «запрещаю»). Сначала избиралось два трибуны, затем их число увеличилось до 10.
2)САМЫЙ МОЛОДОЙ СРЕДИ РАЙОНОВ. СИХОВ ПРАЗДНУЕТ 20 ЛЕТ. АРХИВНЫЕ ФОТО
20:33
10 февраля 2020
7380
0
Деревня, в 2000 году официально стало большим спальным районом Львова, довольно долго находилось в своеобразной изоляции и было так называемым «городом в городе».
Фото Александра Шутюк
ФОТО АЛЕКСАНДРА ШУТЮК
Первое упоминание о Сихов датируется 1409 годом, когда он существовал, как пригородных деревню. Еще 1525 Сихов получил суд по Магдебургское право, впрочем официально Сихов становится городом, точнее, его частью, только за нацистской оккупации в 1942 году. Тогда пределы Львова значительно расширили. В первые годы советской власти Сихов снова стал селом, и в 1952 году его снова присоединили во Львов.
Здесь расположен деревянный храм Пресвятой Троицы. Некоторые историки считают, что церковь построили в 1654 году, когда во Львов приближалось войско Богдана Хмельницкого, и на даже при содействии гетмана. На табличке памятника архитектуры, расположенная при входе в храм, также указана эта дата. Но по последним данным, найденным в архивах Кракова, церковь построили жители Сыхова в 1600 году. Стенопись храма датируется 1683 годом.
Церковь Святой Троицы на Сыхове, фото 1980г. Источник: Фотографии старого Львова
Сихов как район Львова. начинался по присоединению сел козельники и Зубра. Началом городской застройки Сыхова высокоэтажками, считают 1972 год, когда сюда приехала «Третья Мастерская Города» с главным архитектором проекту Евгенией Минков, чтобы измерить территорию. Сама же застройка началась только через 7 лет. Первые три дома сдали в эксплуатацию 1981 году.
Читайте также: Первые люди на Сыхове. Как развивался молодой район Львова
ото макета Сыхова 1975 год. С презентации Юлиана Чаплинского «Сихов: превращение спального района в комфортный жилой район»
Фотографии из журнала «Архитектура и строительство СССР» конца 80-х - начале 90-х годов.
Источник фото Facebook-страница Сихов Медиа / Sykhiv Media
Первое впечатление район производил довольно удручающе: одинаковые дома, незнакомый и много людей. Для многих из них жизнь на Сыхове не единственная возможность получить жилье в городе. Район казался закрытым для остальных Львова.
Жилой микрорайон «Сихов». Открытка, 1989 Источник: Фотографии старого Львоватроится Сихов. Фото 80-х годов Источник: Фотографии старого ЛьвоваРайон «Искра» в 1989 году Фото: vorobus.com. Источник: Сихов Ме
Конечная троллейбусов на станции «Сихов» Фото: vorobus.com Источник: Сихов Медиа
Железная дорога Львов - Черновцы стала второй железнодорожной веткой, которая соединила столицу Галичины с другими крупными городами края, ее проложили в 1866 году. Однако саму станцию «Сихов» построили в начале ХХ века. Сначала она была за административной границей Львова, и в связи с расширением территории города вошла в его состав.
ОбъяснІсторія створення таблиць пов'язана з так званою першою сецесією (тобто залишення плебеями Риму). Відповідно до розповіді Тита Лівія у 494 р. до н. е. плебеї, які знемагали від утисків патриціїв і були обтяжені боргами, відмовилися виступити у військовий похід і в повному озброєнні пішли з Риму на Священну гору, де стали табором. Залишення плебеями Риму породило паніку: зменшувалася боєздатність римської армії, крім того, не виключалася можливість, що плебеї можуть заснувати самостійну державу. Патриції змушені були почати переговори і піти на поступки: була створена спеціальна магістратура народних трибунів, яка у подальшому набула величезного значення. Народні трибуни могли обиратися лише з плебеїв і користувалися недоторканністю. Спочатку їхні обов'язки полягали в захисті плебеїв від сваволі патриціанських магістратів. У зв'язку з цим вони одержали право призупиняти втілення в життя розпоряджень цих магістратів (право veto — «забороняю»). Спочатку обиралося два трибуни, потім їх кількість збільшилася до 10.
Вимога плебеїв записати правила звичаєвого права привела до створення комісії з трьох осіб, що була відправлена в Грецію для вивчення законів Солона. Після повернення комісії в Рим був скасований консулат і обрано 10 осіб для написання законів — decemviri legibus scribendis. Протягом 451 p. до н. е. вони написали 10 таблиць і винесли їх на схвалення центуріатних коміцій. Але оскільки таблиці не становили собою повного зібрання звичаєвого права, наступного року нові децемвіри винесли на схвалення центуріатних коміцій ще дві таблиці . Так виникли Закони XII таблиць — збірник законів, який був дуже важливою кодифікацією римського цивільного права.
Текст Законів XII таблиць повністю не зберігся. Оригінальний текст Законів був, ймовірно, записаний на мідних плитах і зник під час війни з галлами. Але ці дуже популярні Закони невдовзі були повністю реконструйовані завдяки тому, що вони багаторазово в історії Риму використовувалися, цитувалися, переказувалися і коментувалися. Закони містять настанови з різних розділів права.
Отже, перша римська кодифікація права припадає на середину V ст. до н. е. Вона одержала назву «Законів XII таблиць ». Протягом багатьох століть вони вважалися в Римі основним джерелом права — публічного і приватного (fons omnis publici privatigue juris).
Свою назву Закони одержали у зв'язку з тим, що були написані на 12 дерев'яних дошках, що виставлялися на міській площі. Тому ніхто не міг «посилатися на незнання закону». За деякими відомостями, від усякого юнака, що вступає в ряди громадян, вимагалося знання законів напам'ять. Вважалося, що без цього не можна виконувати обов'язки громадянина, особливо суддівські.ение:
1) Законы XII таблиц - древнейший памятник римского рабовладельческого права
История создания таблиц связана с так называемой первой сецессией (то есть оставление плебеями Рима). Согласно рассказу Тита Ливия в 494 г. до н. Э. е. плебеи, которые изнывали от притеснений патрициев и были обременены долгами, отказались выступить в военный поход и в полном вооружении ушли из Рима на Священную гору, где стали лагерем. Оставление плебеями Рима породило панику: уменьшалась бое римской армии, кроме того, не исключалась возможность, что плебеи могут основать самостоятельное государство. Патриции вынуждены были начать переговоры и пойти на уступки: была создана специальная магистратура народных трибунов, которая в дальнейшем получила огромное значение. Народные трибуны могли избираться только из плебеев и пользовались неприкосновенностью. Сначала их обязанности заключались в защите плебеев от произвола патрицианских магистратов. В свя связи с этим они получили право приостанавливать воплощение в жизнь распоряжений этих магистратов (право veto - «запрещаю»). Сначала избиралось два трибуны, затем их число увеличилось до 10.
2)САМЫЙ МОЛОДОЙ СРЕДИ РАЙОНОВ. СИХОВ ПРАЗДНУЕТ 20 ЛЕТ. АРХИВНЫЕ ФОТО
20:33
10 февраля 2020
7380
0
Деревня, в 2000 году официально стало большим спальным районом Львова, довольно долго находилось в своеобразной изоляции и было так называемым «городом в городе».
Фото Александра Шутюк
ФОТО АЛЕКСАНДРА ШУТЮК
Первое упоминание о Сихов датируется 1409 годом, когда он существовал, как пригородных деревню. Еще 1525 Сихов получил суд по Магдебургское право, впрочем официально Сихов становится городом, точнее, его частью, только за нацистской оккупации в 1942 году. Тогда пределы Львова значительно расширили. В первые годы советской власти Сихов снова стал селом, и в 1952 году его снова присоединили во Львов.
Здесь расположен деревянный храм Пресвятой Троицы. Некоторые историки считают, что церковь построили в 1654 году, когда во Львов приближалось войско Богдана Хмельницкого, и на даже при содействии гетмана. На табличке памятника архитектуры, расположенная при входе в храм, также указана эта дата. Но по последним данным, найденным в архивах Кракова, церковь построили жители Сыхова в 1600 году. Стенопись храма датируется 1683 годом.
Церковь Святой Троицы на Сыхове, фото 1980г. Источник: Фотографии старого Львова
Сихов как район Львова. начинался по присоединению сел козельники и Зубра. Началом городской застройки Сыхова высокоэтажками, считают 1972 год, когда сюда приехала «Третья Мастерская Города» с главным архитектором проекту Евгенией Минков, чтобы измерить территорию. Сама же застройка началась только через 7 лет. Первые три дома сдали в эксплуатацию 1981 году.
Читайте также: Первые люди на Сыхове. Как развивался молодой район Львова
ото макета Сыхова 1975 год. С презентации Юлиана Чаплинского «Сихов: превращение спального района в комфортный жилой район»
Фотографии из журнала «Архитектура и строительство СССР» конца 80-х - начале 90-х годов.
Источник фото Facebook-страница Сихов Медиа / Sykhiv Media
Первое впечатление район производил довольно удручающе: одинаковые дома, незнакомый и много людей. Для многих из них жизнь на Сыхове не единственная возможность получить жилье в городе. Район казался закрытым для остальных Львова.
Жилой микрорайон «Сихов». Открытка, 1989 Источник: Фотографии старого Львоватроится Сихов. Фото 80-х годов Источник: Фотографии старого ЛьвоваРайон «Искра» в 1989 году Фото: vorobus.com. Источник: Сихов Ме
Конечная троллейбусов на станции «Сихов» Фото: vorobus.com Источник: Сихов Медиа
Железная дорога Львов - Черновцы стала второй железнодорожной веткой, которая соединила столицу Галичины с другими крупными городами края, ее проложили в 1866 году. Однако саму станцию «Сихов» построили в начале ХХ века. Сначала она была за административной границей Львова, и в связи с расширением территории города вошла в его состав.
Объяснение:
УДачи_