Вопросы для самостоятельной работы: 1. В каких государствах в начале XX века сложилось индустриальное
общество?
2. Какие в начале XX века существовали направления в рабочем
движении?
3. Каково было экономическое состояние Германии к 1914 году?
4. Каковы были причины борьбы за передел мира между ведущими
мировыми державами в начале XX века?
5. Приведите примеры (не менее трёх) войн за передел мира в
преддверии Первой мировой войны.
Гракх предложил народному собранию и сенату принять закон о земельной реформе. Римская знать столетиями пользовалась землями, принадлежавшими всем римлянам, и богатела. Тиберий Гракх предложил вернуть эти земли государству и затем разделить их между римскими гражданами, неимущими крестьянами.
Народное собрание приняло этот закон. Для его осуществления была создана комиссия, которую возглавил Тиберии Гракх. В нее вошел его брат Гай. Дела комиссии продвигались непросто. Знатные римляне сопротивлялись осуществлению закона. Для защиты Гракхов был образован отряд из сторонников Тиберия. Через год Тиберии Гракх вновь был выдвинут кандидатом на трибунские выборы.
Римська республіка та демократія афінського полісу, хоча й подібні системи управління, але, зрештою, відрізнялися за принципом та практикою.
В Афінах була пряма демократія. Ідея представників була також представлена в Афінах, але вони не очолили жодної партії політиків: вони змагалися за власні умови управління над Афінами. Теоретично будь-який афінянин (найбільш привілейований «громадянин» Афін) міг би балотуватися як політичний діяч. Римська республіка, однак, відрізняється. Ймовірно, під впливом грецької культури, римська республіка мала аспект демократії, в якому всі римські громадяни голосували за обрання сенаторів на владні посади в Сенаті. Однак про громадянство була інша історія. Не всі були громадянами Риму.
Іншим аспектом республіки, який відрізняв її від афінської демократії, було про право бути сенатором. Сенатори були строго з патриціанського класу римського суспільства: аристократи. У Римі багатство та престиж були необхідними для того, щоб брати участь в управлінні.
Тоді було фактичне керівництво сенаторами. В Афінах була одна людина, призначена народом керівником. У Римі було двоє людей, яких називали консулами. Ці консули працювали разом. Це було зроблено, аби в країні не було диктатури.
Загалом Римська республіка була вдосконаленою версією афінської демократії.
Подробнее - на -
Объяснение: