ответ: Рух за незалежність Індії — сукупність різноманітних регіональних та національних кампаній на території Британської Індії та інших колоніальних володінь Південної Азії, з використанням методів ненасильства і озброєної боротьби. В русі брало участь багато політичних, філософських і громадських організацій. Початок руху може бути простежено до початків португальського колоніалізму 16 століття та влади Британської Ост-індської компанії в Бенгалі кінця 18 століття. Перший організований рух супротиву виник саме в Бенгалі, але набув сили значно пізніше, у вигляді всеіндійського Індійського національного конгресу, лідери якого шукали в першу чергу прав людини та економічних прав індійського населення.
Ці рухи за незалежність традиційно використовували помірні методи протесту та петицій. Проте, починаючи з початку 20 століття, підхід став радикальнішим, переважно під впливом рухів Лал Бал Пал і Шрі Ауробіндо. Тоді й виник і Революційний рух за незалежність Індії, що проявив себе у Індо-германському пакті та Ґхадарському заговорі, намагаючись скористатися політичною ситуацією, що склалася під час Першої світової війни. В середині 20 століття рух набув форми ненасильства під керівництвом Махатми Ґанді, лідера Національного конгресу. Інші політики, такі як Субхас Чандра Бос (Нетаджі), слідували, однак, радикальним озброєним формам протесту. Інші, такі як Свамі Сахаджананд Сарасваті, також намагалися досягти політичних свобод селянства.
ответ:Земледельческая цивилизация у реки Ганг возникла чуть позже, чем у другой Индийской реки – Инда. На рубеже III-II тысячелетий были был основан город Индрапрастха (возле современного Дели). Его жители объединялись для строительства специальных земледельческих каналов. И сегодня Ганг – это не только священная река, у берегов которой происходит кремация умерших. Это еще и важнейшая водная артерия, которая питает сельскохозяйственные каналы в Индии и Бангладеш. Еще в 1848 году британцы соорудили огромный Гангский канал. Тут выращивают рис, тростник, пшеницу, бобовые и кунжут 2.Орошение позволило египтянам использовать воды Нила для различных целей. С каналов египтяне отводили воды от тех земель, которые подвергались наводнениям и приводили воду на те поля, где ее было недостаточно. Орошение также использовалось для снабжения египтян питьевой водой 3.Финикийцы направились из города Тир, вдоль северо-африканского побережья для освоения нового государство. В итоге они остановились на месте современного Туниса и основали город-порт Карфаген. Со временем они укрепили свое влияние, создали армию, флот и обеспечили город торговлей. Они так же как и греки стремились основывать новые колонии. Так же в состав Карфагена входило государство-протекторат Новый карфаген, образованный результатом таких колоний. Развитие торговли обогатило государство и он наращивал свое влияние, и в итоге стал самой сильной державой в средиземноморье 4.Цинь Шихуанди, Ин Чжэн (259— 210 до н. э.), правитель царства Цинь (246— 221), император Китая (221—210), основатель династии Цинь. Будучи правителем царства Цинь, завоевал 6 китайских царств и создал единую централизованную империю. При нём в 215 началось строительство Великой китайской стены. Он был неограниченным главой государства, обладавшим высшей законодательной, исполнительной и судебной властью; ввёл суровые законы, институт инспекторов для борьбы с сепаратистскими тенденциями и систему наказаний государственных чиновников. Стремясь пресечь всякую возможность критики своего режима, Цинь Шихуанди в 213 издал указ о сожжении гуманитарной литературы, хранившейся в частных собраниях, а в 212 казнил 460 конфуцианцев, обвинив их в подстрекательстве населения к выступлению против императорской власти. В связи с непрерывными войнами, строительством укреплений, каналов, дворцов и т. п. усилились налоговый гнёт и эксплуатация трудового народа, что после смерти Цинь Шихуанди явилось причиной многочисленных народных восстаний, которые привели к краху империю Цинь
ответ: Рух за незалежність Індії — сукупність різноманітних регіональних та національних кампаній на території Британської Індії та інших колоніальних володінь Південної Азії, з використанням методів ненасильства і озброєної боротьби. В русі брало участь багато політичних, філософських і громадських організацій. Початок руху може бути простежено до початків португальського колоніалізму 16 століття та влади Британської Ост-індської компанії в Бенгалі кінця 18 століття. Перший організований рух супротиву виник саме в Бенгалі, але набув сили значно пізніше, у вигляді всеіндійського Індійського національного конгресу, лідери якого шукали в першу чергу прав людини та економічних прав індійського населення.
Ці рухи за незалежність традиційно використовували помірні методи протесту та петицій. Проте, починаючи з початку 20 століття, підхід став радикальнішим, переважно під впливом рухів Лал Бал Пал і Шрі Ауробіндо. Тоді й виник і Революційний рух за незалежність Індії, що проявив себе у Індо-германському пакті та Ґхадарському заговорі, намагаючись скористатися політичною ситуацією, що склалася під час Першої світової війни. В середині 20 століття рух набув форми ненасильства під керівництвом Махатми Ґанді, лідера Національного конгресу. Інші політики, такі як Субхас Чандра Бос (Нетаджі), слідували, однак, радикальним озброєним формам протесту. Інші, такі як Свамі Сахаджананд Сарасваті, також намагалися досягти політичних свобод селянства.
Объяснение:
ответ:Земледельческая цивилизация у реки Ганг возникла чуть позже, чем у другой Индийской реки – Инда. На рубеже III-II тысячелетий были был основан город Индрапрастха (возле современного Дели). Его жители объединялись для строительства специальных земледельческих каналов. И сегодня Ганг – это не только священная река, у берегов которой происходит кремация умерших. Это еще и важнейшая водная артерия, которая питает сельскохозяйственные каналы в Индии и Бангладеш. Еще в 1848 году британцы соорудили огромный Гангский канал. Тут выращивают рис, тростник, пшеницу, бобовые и кунжут 2.Орошение позволило египтянам использовать воды Нила для различных целей. С каналов египтяне отводили воды от тех земель, которые подвергались наводнениям и приводили воду на те поля, где ее было недостаточно. Орошение также использовалось для снабжения египтян питьевой водой 3.Финикийцы направились из города Тир, вдоль северо-африканского побережья для освоения нового государство. В итоге они остановились на месте современного Туниса и основали город-порт Карфаген. Со временем они укрепили свое влияние, создали армию, флот и обеспечили город торговлей. Они так же как и греки стремились основывать новые колонии. Так же в состав Карфагена входило государство-протекторат Новый карфаген, образованный результатом таких колоний. Развитие торговли обогатило государство и он наращивал свое влияние, и в итоге стал самой сильной державой в средиземноморье 4.Цинь Шихуанди, Ин Чжэн (259— 210 до н. э.), правитель царства Цинь (246— 221), император Китая (221—210), основатель династии Цинь. Будучи правителем царства Цинь, завоевал 6 китайских царств и создал единую централизованную империю. При нём в 215 началось строительство Великой китайской стены. Он был неограниченным главой государства, обладавшим высшей законодательной, исполнительной и судебной властью; ввёл суровые законы, институт инспекторов для борьбы с сепаратистскими тенденциями и систему наказаний государственных чиновников. Стремясь пресечь всякую возможность критики своего режима, Цинь Шихуанди в 213 издал указ о сожжении гуманитарной литературы, хранившейся в частных собраниях, а в 212 казнил 460 конфуцианцев, обвинив их в подстрекательстве населения к выступлению против императорской власти. В связи с непрерывными войнами, строительством укреплений, каналов, дворцов и т. п. усилились налоговый гнёт и эксплуатация трудового народа, что после смерти Цинь Шихуанди явилось причиной многочисленных народных восстаний, которые привели к краху империю Цинь
Объяснение: