Вставьте пропущенное: 1. Российский император Александр 3 подписал указ об управлении Туркестанским краем в г.
2. После ликвидации суда биев в крупных городах были учреждены .
3. Увеличение размера до 4 рублей негативно отразилось на социально-экономическом положении местного населения.
4. В 1902г. был введен институт , по своему статусу состоявших выше волостных управителей.

Новый курс президента Рузвельта был направлен на промышленность, сельское хозяйство, банковскую систему и социальные отношения.

Основные мероприятия по промышленности:

- Был внедрен «Кодекс честной конкуренции». Кодекс ограничивал возможности предпринимателей уменьшать обьем продукции. Также не давал возможности повышать цены, снижать зарплату и увеличивать рабочий день.

- Была учреждена государственная администрация возрождения.

- У профсоюзов появилась возможность заключать трудовые договора. Они представляли интересы рабочих людей.

Результатом этого было:

- Приостановка спада производственного труда

- Была создана система государственного регулирования и контроля.

Основные мероприятия по сельскому хозяйству:

- Закон о регулировании сельхоза.

- Служба по охране плодородия земли.

- Закон о выплате дотаций за сокращение выращивания культур, что приводили к истощению земли.

Результаты:

- Предотвращение угрозы разорения фермеров. Уравнивание цен на сельхоз продукцию.

- Сохранность почв.

- Стабильный продовольственный резерв.

Основные мероприятия по банковской системе:

- Экстренная система по банков.

- Федеральная корпорация по депозитам, страхованию банковских взносов.

- Запрет на перевод денег в другие страны.

Результаты:

- Обновление доверия вкладчиков.

- Закрыт отток денег за границу.

Основные мероприятия по социальной политике:

- Была создана федеральная система по социальной защите.

- Были организованы трудовые лагеря для молодых людей.

- Права профсоюзов расширились.

- Был введен минимальный размер зарплаты и максимальный рабочий день.

Результаты:

- Была устранена угроза по социальному взрыву.

- Прекратился рост безработицы.

Цю сторінку запропоновано перейменувати на Польсько-радянська війна. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії.

Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей.

Польсько-радянська війна 1920

Російсько-польські війни

Українсько-більшовицька війна 1917—1921

Polish-soviet war montage.jpg

Вгорі зліва: Польські танки Renault FT 1-го польського танкового полку під час битви за Динабург, січень 1920 Нижче зліва: Польські та українські війська на Хрещатику під час Київського наступу], 7 травня 1920 Вгорі справа: Гніздо польського кулемета Шварцлозе M.07/12 під час битви при Радзиміні, серпень 1920 Посередині: Польські оборонні споруди з позицією кулемета біля Мілосни, в селі Янки, Битва при Варшаві серпень 1920 Знизу зліва: Російські в'язні в дорозі між Радзиміном і Варшавою після нападу Червоної армії на Варшаву Знизу праворуч: Польські окопи в Білорусі під час битви на Німані, жовтень 1920

Дата: 14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920 (1 рік, 8 місяців і 4 дні)

Ризький мир був підписаний 18 березня 1921 року

Місце: Україна, Білорусь, Польща, Литва

Результат: Перемога Польщі, Ризький мир (1921)

Територіальні зміни: * Польща взяла під контроль сучасну Західну Україну та Західну Білорусь (Креси в міжвоєнній Польщі).

* РСФРР взяв під контроль сучасну східну Україну та східну Білорусь.

Сторони

Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg РСФРР

Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg УСРР

Flag of Poland.svg Польща

Flag of Ukraine.svg УНР

Командувачі

Михайло Тухачевський

Юзеф Пілсудський

Симон Петлюра

Втрати

бл. 100–150 тис. убитих бл. 60 тис. убитих

Польсько-радянська війна[N 1] (14 лютого 1919 — 18 жовтня 1920) — війна між Польською республікою і Українською Народною Республікою, з одного боку, і РСФРР з другого, у квітні-жовтні 1920 року. Це була спроба радянської армії прорватися через Польську республіку до Німецької держави, щоб захопити її та звідти понести соціалістичну революцію по всьому світу.

Зміст

1 Етапи

2 Переддень

3 Наступ польсько-українських союзників

4 Контрнаступ більшовиків

5 Львівська операція

6 Диво на Віслі

7 Відступ Червоної армії

8 Перемовини та перемир'я

9 Ризький мир

10 Див. також

11 Примітки

12 Джерела

13 Посилання

Етапи

1-й етап — з квітня по травень

2-й етап — з травня по серпень

3-й етап — з серпня по жовтень

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)

Переддень

Згідно з умовами Варшавського договору 1920 року уряд Юзефа Пілсудського відмовився від претензій поширюватися до кордонів Речі Посполитої 1772 р. (тобто до першого поділу Речі Посполитої) і визнав територію Надніпрянської України, що була окупована більшовицькими військами, за УНР. Військова конвенція 24. 4. 1920 між УНР і Польщею проголошувала армії обох держав союзниками у боротьбі за визволення України і проти подальшої більшовицької експансії на захід.

Наступ польсько-українських союзників

25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч, 26 квітня зайняли Житомир і Коростень, і за тиждень боїв вибили червоноармійські підрозділи із Житомирщини, Бердичева, Козятина і 7 травня 1920 року вступили у Київ. У боях за українську столицю відзначилась 6-та стрілецька дивізія полковника Марка Безручка.

Червень 1920

Наступ польсько-українських військ підтримали дві бригади Червоної Української Галицької Арміі, які 23 квітня перейшли на сторону Армії Української Народної Республіки під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка (польське командування їх невдовзі інтернувало). 27 квітня до Могилева-Подільського вступили частини 2-ї стрілецької дивізії полковника О. Удовиченка. Того ж дня до Бару, Могилівського повіту, Подільської губернії, вступило польське військо, яке обеззброїло третю бригаду ЧУГА. В Михнівці польські війська оточили першу бригаду ЧУСС. З оточення у напрямку Києва прорвалися 2 тис. стрільців і старшин. Кінна бригада ЧУГА отамана Е. Шепаровича (до 600 шабель) з'єдналася з армією УНР, що перебувала у Зимовому поході. За іншими джерелами, галицька бригада отамана Е. Шепаровича з'єдналася з армією УНР 25 квітня — 3-й Галицький кінний полк ЧУГА Шепаровича 6 квітня повстав проти більшовиків, зайняв Тираспіль, звідки вирушив у повстанчий рейд.

ня.

Объяснение: