«Весна народів»: 170 років тому Європа вийшла на Майдан
24 червня 2018, 09:00
Дмитро Шурхало

На берлінських барикадах, 1848 рік
ПОДІЛИТИСЬ
59
Дивитись коментарі
У 1848 році – в Європі вирували події, які потім отримали назву «Весна народів». У багатьох європейських країнах відбувалися різного роду соціальні зрушення, революції, повстання. Про причини й наслідки цих подій Радіо Свобода поговорило з істориком, координатором проекту «Лікбез. Історичний фронт» Кирилом Галушком.

– З чого почалася «Весна народів»? Коли в Україні відбувалися революції, то, зазвичай, вони починалися несподівано. Скажімо, останній Майдан – ніби ніхто не прогнозував, що раптом так вибухне. А тоді у Європі була якась напруга? Передчувалася, що щось станеться?
– Загалом, можна було б передчувати з тієї причини, що з 1815 року – після поразки Наполеона, Віденського конгресу й утворення Священного союзу консервативних імперій, які перемогли Французьку революцію та Наполеона – законсервували ті монархічні устрої, які трималися один одного в рамках монархічної солідарності.
З поразкою революції і відновленням абсолютизму багато завоювань, здобутих українцями в революційну добу, було втрачено. Але започатковані нею перетворення були продовжені реформами 60-х pp., завдяки яким Австрія перетворилась у конституційну монархію, в умовах якої західні українці одержали змогу продовжити змагання за реалізацію своїх програмних вимог періоду "весни народів", у тому й щодо об'єднання українських земель Австрії в одну адміністративну структуру, тобто їх автономію; а крім галичан і закарпатоукраїнців, з 60-х pp. включились у цей процес також і буковинці. На ґрунті тих автономістичних засад з 90-х pp. XIX ст. прийнялась ідея відродження української державності, спроба реалізації якої відбулася в 1918-1919 pp. у формі ЗУНР та її злуки з УНР.
 toggle search input toggle main navigation
23 травня 2020, Київ 15:08
СВІТ
«Весна народів»: 170 років тому Європа вийшла на Майдан
24 червня 2018, 09:00
Дмитро Шурхало

На берлінських барикадах, 1848 рік
ПОДІЛИТИСЬ
59
Дивитись коментарі
У 1848 році – в Європі вирували події, які потім отримали назву «Весна народів». У багатьох європейських країнах відбувалися різного роду соціальні зрушення, революції, повстання. Про причини й наслідки цих подій Радіо Свобода поговорило з істориком, координатором проекту «Лікбез. Історичний фронт» Кирилом Галушком.

– З чого почалася «Весна народів»? Коли в Україні відбувалися революції, то, зазвичай, вони починалися несподівано. Скажімо, останній Майдан – ніби ніхто не прогнозував, що раптом так вибухне. А тоді у Європі була якась напруга? Передчувалася, що щось станеться?
– Загалом, можна було б передчувати з тієї причини, що з 1815 року – після поразки Наполеона, Віденського конгресу й утворення Священного союзу консервативних імперій, які перемогли Французьку революцію та Наполеона – законсервували ті монархічні устрої, які трималися один одного в рамках монархічної солідарності.
Объяснение:
З поразкою революції і відновленням абсолютизму багато завоювань, здобутих українцями в революційну добу, було втрачено. Але започатковані нею перетворення були продовжені реформами 60-х pp., завдяки яким Австрія перетворилась у конституційну монархію, в умовах якої західні українці одержали змогу продовжити змагання за реалізацію своїх програмних вимог періоду "весни народів", у тому й щодо об'єднання українських земель Австрії в одну адміністративну структуру, тобто їх автономію; а крім галичан і закарпатоукраїнців, з 60-х pp. включились у цей процес також і буковинці. На ґрунті тих автономістичних засад з 90-х pp. XIX ст. прийнялась ідея відродження української державності, спроба реалізації якої відбулася в 1918-1919 pp. у формі ЗУНР та її злуки з УНР.