Реєстровими козаками називали тих козаків, які офіційно були взяті на службу польсько-литовською владою та занесені в особливий список - реєстр. Коли українські старости намагалися організувати козацькі відділи головним чином для боротьби проти татар, польські королі вважали, що створення урядових козацьких формацій до контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини, або захищати південні кордони від нападів турок та татар.
Вперше військо реєстрових козаків з'явилося у 1572 році. коли польський король Сигизмунд ІІ Август доручив найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Але ці козаки ще не мали ніяких особливих привілеїв.
За часів короля Стефана Баторія у 1578 році була здійснена так звана козацька реформа, за якою вже 600 козаків наймалися на службу з внесенням у реєстр. Вони отримали чималі привілеї: право землеволодіння, право власної військової та судової влади, звільнялися від податків. Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом.
Відтоді зустрічаємо назву реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у напівлегальне становище.
Реєстрові козаки були зобов'язані відбувати службу на Наддніпрянщині й посилати за наказом польського уряду загони на Дніпрові пороги. Намагання короля Стефана Баторія і його наступників контролювати через реєстр зростання українського козацтва виявилися марними.
Кількість реєстрового війська в різні часи дуже відрізнялась. Якщо у 1617 році їх налічувалася лише 1 тисяча, т о вже в 1619 - з тисячі. А під час Хотинської війни 1620-1621 років у Сагайдачного було вже 40 тисяч реєстровців. Але після повстань 1620-1630-х років реєстр було зменшено до 6 тисяч та були накладені інші обмеження. Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козацький реєстр коливався від 20 до 40 тисяч.
Після 1654 року назва "реєстрові козаки” поступово вийшла з ужитку і замінилася термінами "городові козаки”, а з 1735 року – "виборні козаки”.
ответ:Борьба тюрков за свою независимость. Политическое положение. Об этом в древних летописях говорится: «В 545 году к тюркскому - правителю прибыл посланник китайского императора». Целью визита было установление отношений между двумя правителями. В это время тюркские племена вели борьбу против господства жужаней (авар). Тюркский каган (титул правителя у древних тюркских народов) Бумынъ стремился освободиться от власти Жужанского ханства во главе с каганом Анагуем.
Постепенно усиливаясь, в середине VI века тюркские племена, заключив союз с китайцами, искали повод для войны с Жужанским каганатом. С этой це-
лью каган Бумынь послал своих людей к кагану Анагую с предложением: выдать дочь за него. Узнав о такой дерзости Бумыня, каган Анагуй вышел из себя и начал унижать его, заявив, как, мол, осмелился его «плавильный невольник» сделать такое предложение. (Племена, зависимые от Жужанского каганата, платили ему дань железом.)
Реєстровими козаками називали тих козаків, які офіційно були взяті на службу польсько-литовською владою та занесені в особливий список - реєстр. Коли українські старости намагалися організувати козацькі відділи головним чином для боротьби проти татар, польські королі вважали, що створення урядових козацьких формацій до контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини, або захищати південні кордони від нападів турок та татар.
Вперше військо реєстрових козаків з'явилося у 1572 році. коли польський король Сигизмунд ІІ Август доручив найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Але ці козаки ще не мали ніяких особливих привілеїв.
За часів короля Стефана Баторія у 1578 році була здійснена так звана козацька реформа, за якою вже 600 козаків наймалися на службу з внесенням у реєстр. Вони отримали чималі привілеї: право землеволодіння, право власної військової та судової влади, звільнялися від податків. Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом.
Відтоді зустрічаємо назву реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у напівлегальне становище.
Реєстрові козаки були зобов'язані відбувати службу на Наддніпрянщині й посилати за наказом польського уряду загони на Дніпрові пороги. Намагання короля Стефана Баторія і його наступників контролювати через реєстр зростання українського козацтва виявилися марними.
Кількість реєстрового війська в різні часи дуже відрізнялась. Якщо у 1617 році їх налічувалася лише 1 тисяча, т о вже в 1619 - з тисячі. А під час Хотинської війни 1620-1621 років у Сагайдачного було вже 40 тисяч реєстровців. Але після повстань 1620-1630-х років реєстр було зменшено до 6 тисяч та були накладені інші обмеження. Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козацький реєстр коливався від 20 до 40 тисяч.
Після 1654 року назва "реєстрові козаки” поступово вийшла з ужитку і замінилася термінами "городові козаки”, а з 1735 року – "виборні козаки”.
ответ:Борьба тюрков за свою независимость. Политическое положение. Об этом в древних летописях говорится: «В 545 году к тюркскому - правителю прибыл посланник китайского императора». Целью визита было установление отношений между двумя правителями. В это время тюркские племена вели борьбу против господства жужаней (авар). Тюркский каган (титул правителя у древних тюркских народов) Бумынъ стремился освободиться от власти Жужанского ханства во главе с каганом Анагуем.
Постепенно усиливаясь, в середине VI века тюркские племена, заключив союз с китайцами, искали повод для войны с Жужанским каганатом. С этой це-
лью каган Бумынь послал своих людей к кагану Анагую с предложением: выдать дочь за него. Узнав о такой дерзости Бумыня, каган Анагуй вышел из себя и начал унижать его, заявив, как, мол, осмелился его «плавильный невольник» сделать такое предложение. (Племена, зависимые от Жужанского каганата, платили ему дань железом.)
Объяснение:всё чётко и понятно так что списуй!