Після загибелі Філіппа ІІ влада перейшла до його сина Александра, 20-річного юнака. Своє правління Александр розпочав з того, що розправився зі своїми ворогами та жорстоко придушив повстання грецьких держав, які хотіли позбутися влади Македонії. Грецькі поліси підтвердили рішення загальногрецького з’їзду в Коринфі і надали Александру вищу владу для ведення війни з Персією. Для укріплення своєї влади Александр у завойованих землях засновував нові міста і розміщував у них загони грецьких та македонських воїнів. Життя таких міст було організоване за грецьким зразком: будувалися театри, храми грецьким богам. Населення поповнювалося за рахунок переселенців із Греції. Багато таких міст було названо на честь македонського полководця – Александріями.
Архітектура Великого князівства Литовського ― сукупність різних будівель і споруд, зведених на території Великого князівства Литовського відповідно до їх призначення, технічних можливостей і естетичних поглядів суспільства XIII—XVIII століть.
Початком архітектури Великого князівства Литовського зазвичай вважається будівництво дерев'яних замків, навколо яких виникали сільські поселення. Але захист від ворогів вимагав потужної фортифікаційної системи, і на межі XV століття розпочалось будівництво кам'яних замків. У XV—XVI століттях розширилось будівництво кам'яних і дерев'яних приватновласницьких замків, водночас введення у військове будівництво західноєвропейських фортифікаційних систем сприяло поступовому перетворенню замків на палацово-замкові комплекси, поєднанню в них громадських і оборонних функцій. Сусідство з європейськими країнами стало передумовою поширення в оборонному будівництві Великого князівства Литовського романського і готичного стилів, тут склався місцевий різновид готичного стилю, для якого були характерними пластичність форм і урочиста монументальність.
Архітектура Великого князівства Литовського ― сукупність різних будівель і споруд, зведених на території Великого князівства Литовського відповідно до їх призначення, технічних можливостей і естетичних поглядів суспільства XIII—XVIII століть.
Початком архітектури Великого князівства Литовського зазвичай вважається будівництво дерев'яних замків, навколо яких виникали сільські поселення. Але захист від ворогів вимагав потужної фортифікаційної системи, і на межі XV століття розпочалось будівництво кам'яних замків. У XV—XVI століттях розширилось будівництво кам'яних і дерев'яних приватновласницьких замків, водночас введення у військове будівництво західноєвропейських фортифікаційних систем сприяло поступовому перетворенню замків на палацово-замкові комплекси, поєднанню в них громадських і оборонних функцій. Сусідство з європейськими країнами стало передумовою поширення в оборонному будівництві Великого князівства Литовського романського і готичного стилів, тут склався місцевий різновид готичного стилю, для якого були характерними пластичність форм і урочиста монументальність.