Задание 1. Укажите верные утверждения:
1) Губернская реформа привела к усилению контроля властей над населением страны.
2) Внутренняя политика Екатерины II проводилась в интересах всех слоев населения.
3) «Ему мы обязаны Черным морем», — говорил А. С. Пушкин о Г. А. Потемкине.
4) Главным событием заключительного этапа русско-турецкой войны 1787—1791 гг. стала осада и взятие крепости Измаил.
5) Екатерина II разрешила крестьянам жаловаться на помещиков, чтобы не допустить произвола с их стороны.
6) Внешняя политика Екатерины привела к значительному росту территории страны.
7) Уложенная комиссия не приняла никаких решений и была распущена в связи с русско-турецкой войной.
Задание 2. Дайте краткий ответ.
1. Территория, присоединенная к России в 1783 году,
2. Великий русский флотоводец, канонизированный русской православной церковью,
3. Командующий эскадрой, разгромившей турецкий флот в Чесменском бою,
4. Документ, составленный Екатериной II на основе идей в качестве руководства по созданию нового свода законов, назывался
5. Бумажные деньги, введенные в период правления Екатерины II, назывались
6. Великий русский полководец, генералиссимус
7. В результате разделов Речи Посполитой к России были присоединены территории
Задание 3. Установите хронологическую последовательность событий:
1. Жалованная грамота дворянству.
2. Взятие Измаила.
3. Созыв Уложенной комиссии.
4. Начало крестьянской войны под руководством Е.Пугачева.
5. Присоединение Крыма
Задание 4. . ответьте на во к документам.
1. Из указа Екатерины II:
«Действие торгового договора между Нами и покойным Королем Французским Людовиком XVI… прекратить.
… запрещается впускать в порты Наши, на разных морях находящиеся, суда под флагом национальным Французским; равным образом запрещается и нашему купечеству и хозяевам кораблей посылать торговые их суда во Французские порты.
Всех французов… признающих нынешнее в земле их правление и оному повинующихся, не терпеть в империи нашей… выслать… Изъемлются из сего те французы обоего пола, которые …окажут искреннее их намерение и желание отрещися присягою от правил безбожных и возмутительных, в земле их ныне исповедуемых, введенных похитителями правления и власти, признают злодеяние последнее, над особою Королевскою сими извергами учиненное… Всем подданным нашим запрещается ездить во Францию, или же иметь, какое бы то ни было, сообщение с Французами, в отечестве их, или же в армиях их
пребывающими, до того времени, покуда с восстановлением устройства и законной власти в той земле последует от Нас разрешение.
Запрещается ввозить в Россию ведомости, журналы и прочие периодические сочинения, во Франции издаваемые».
1) Когда и по какому поводу был принят указ?
2) Какими мерами Екатерина II хотела наказать Францию?
3) Какие меры были приняты для недопущения рас революционных идей в России?
3. Из «Науки побеждать»
«Три воинские искусства. Первое –глазомер: как в лагере стать, как идти, где атаковать, гнать и бить… Второе – быстрота. Неприятель нас не чает, считает за 100 верст, - вдруг мы на него как снег на голову: закружится у него голова… Третья – натиск… В двух шеренгах сила, в трех полторы силы: передняя рвет, вторая валит, третья довершает…
От немогузнайки много, много беды. За немогузнайку офицеру арест…
Ученье свет, неученье тьма; дело мастера боится, и крестьянин если не умеет сохою владеть, хлеб не родится. За ученого трех неученых дают; нам мало трех, давай нам шесть, давай нам десять на одного, - всех побьем, повалим, в полон возьмем…»
1) Кто написал книгу «Наука побеждать»?
2) Какие идеи автор книги считает важными для успеха в военном деле?
3) В каких сражениях автор применял свои идеи?
У 1857 р. поступово відновлюється боротьба за реформу виборчого законодавства під гаслами загального виборчого права для чоловіків, таємної процедури голосування та трирічного терміну повноважень парламенту. Ініціатором нового піднесення стали профспілки.
В 1862 р. в Лондоні був заснований політичний Союз тред-юніонів, який поставив реформу виборчого законодавства серед своїх головних завдань. У травні 1865 р. вимогу реформи висунула радикальна буржуазія на своїй конференції у Манчестері. Тут був створений Національний союз реформи. Вимоги останнього зводилися лише до розширення числа виборців, а не до загального виборчого права. В листопаді 1865 р. помер прем'єр Пальмерстон, який був рішучим противником реформи. 11 травня 1866 р. відбувся грандіозний крах на Лондонській біржі, що отримав назву «чорної п'ятниці». Негаразди в економіці далися взнаки на політиці.
Восени 1866 р. рух за реформу набирає небаченого розмаху: на мітингу в Манчестері було 100 тис. учасників, в Лідсі - 300 тис, в Бірмінгемі - 350 тис, в Глазго - 200 тис. і т. д. У лютому 1867 р. в палату громад було внесено новий проект реформи, який після прийняття кількох додаткових поправок 15 серпня 1867 р. став законом. У «гнилих» містечок відібрали ще 45 місць, з них 44 були передані містам. В самих містах право голосу надавалося особам чоловічої статі, які проживали там протягом останніх 12 місяців, сплачували податок на користь бідних, та винаймали житло, не дешевше 10 ф. ст. на рік. У графствах коло виборців було розширене орендарями з прибутком від 12 ф. ст. на рік і вище.
Зменшення цензу для орендаторів та розширення виборчого права для винаймачів житла дещо збільшило число виборців - з 1 млн 400 тис. чол. до 2,5 млн. Воно зачепило не лише буржуазію, але й верхівку робітничого класу. Зміни в середовищі електорату змушували уряд враховувати інтереси нового кола виборців, щоб в майбутньому мати змогу розраховувати на їхні голоси. Зокрема, в 1867 р. уряд консерватора Дізраелі скасував закон про господарів і слуг, урівнявши права підприємця і найманого працівника у суді. В 1875 р. парламент скасував карну відповідальність за порушення договору найму. До цього часу скарги працедавця суд розглядав за відсутності відповідача, стандартно призначаючи три місяці тюремного ув'язнення «винному» робітникові.
Объяснение:
https://studentu.info/gosudarstvo-i-pravo/istoriya-gosudarstva-i-prava-zarubezhnyh-stran/viborchi-zakoni-1867-r
У 1857 р. поступово відновлюється боротьба за реформу виборчого законодавства під гаслами загального виборчого права для чоловіків, таємної процедури голосування та трирічного терміну повноважень парламенту. Ініціатором нового піднесення стали профспілки.
В 1862 р. в Лондоні був заснований політичний Союз тред-юніонів, який поставив реформу виборчого законодавства серед своїх головних завдань. У травні 1865 р. вимогу реформи висунула радикальна буржуазія на своїй конференції у Манчестері. Тут був створений Національний союз реформи. Вимоги останнього зводилися лише до розширення числа виборців, а не до загального виборчого права. В листопаді 1865 р. помер прем'єр Пальмерстон, який був рішучим противником реформи. 11 травня 1866 р. відбувся грандіозний крах на Лондонській біржі, що отримав назву «чорної п'ятниці». Негаразди в економіці далися взнаки на політиці.
Восени 1866 р. рух за реформу набирає небаченого розмаху: на мітингу в Манчестері було 100 тис. учасників, в Лідсі - 300 тис, в Бірмінгемі - 350 тис, в Глазго - 200 тис. і т. д. У лютому 1867 р. в палату громад було внесено новий проект реформи, який після прийняття кількох додаткових поправок 15 серпня 1867 р. став законом. У «гнилих» містечок відібрали ще 45 місць, з них 44 були передані містам. В самих містах право голосу надавалося особам чоловічої статі, які проживали там протягом останніх 12 місяців, сплачували податок на користь бідних, та винаймали житло, не дешевше 10 ф. ст. на рік. У графствах коло виборців було розширене орендарями з прибутком від 12 ф. ст. на рік і вище.
Зменшення цензу для орендаторів та розширення виборчого права для винаймачів житла дещо збільшило число виборців - з 1 млн 400 тис. чол. до 2,5 млн. Воно зачепило не лише буржуазію, але й верхівку робітничого класу. Зміни в середовищі електорату змушували уряд враховувати інтереси нового кола виборців, щоб в майбутньому мати змогу розраховувати на їхні голоси. Зокрема, в 1867 р. уряд консерватора Дізраелі скасував закон про господарів і слуг, урівнявши права підприємця і найманого працівника у суді. В 1875 р. парламент скасував карну відповідальність за порушення договору найму. До цього часу скарги працедавця суд розглядав за відсутності відповідача, стандартно призначаючи три місяці тюремного ув'язнення «винному» робітникові.
Объяснение:
https://studentu.info/gosudarstvo-i-pravo/istoriya-gosudarstva-i-prava-zarubezhnyh-stran/viborchi-zakoni-1867-r