В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Задание 1. Укажите верные утверждения:

1) Губернская реформа привела к усилению контроля властей над населением страны.

2) Внутренняя политика Екатерины II проводилась в интересах всех слоев населения.

3) «Ему мы обязаны Черным морем», — говорил А. С. Пушкин о Г. А. Потемкине.

4) Главным событием заключительного этапа русско-турецкой войны 1787—1791 гг. стала осада и взятие крепости Измаил.

5) Екатерина II разрешила крестьянам жаловаться на помещиков, чтобы не допустить произвола с их стороны.

6) Внешняя политика Екатерины привела к значительному росту территории страны.

7) Уложенная комиссия не приняла никаких решений и была распущена в связи с русско-турецкой войной.

Задание 2. Дайте краткий ответ.

1. Территория, присоединенная к России в 1783 году,

2. Великий русский флотоводец, канонизированный русской православной церковью,

3. Командующий эскадрой, разгромившей турецкий флот в Чесменском бою,

4. Документ, составленный Екатериной II на основе идей в качестве руководства по созданию нового свода законов, назывался

5. Бумажные деньги, введенные в период правления Екатерины II, назывались

6. Великий русский полководец, генералиссимус

7. В результате разделов Речи Посполитой к России были присоединены территории

Задание 3. Установите хронологическую последовательность событий:

1. Жалованная грамота дворянству.

2. Взятие Измаила.

3. Созыв Уложенной комиссии.

4. Начало крестьянской войны под руководством Е.Пугачева.

5. Присоединение Крыма

Задание 4. . ответьте на во к документам.

1. Из указа Екатерины II:

«Действие торгового договора между Нами и покойным Королем Французским Людовиком XVI… прекратить.

… запрещается впускать в порты Наши, на разных морях находящиеся, суда под флагом национальным Французским; равным образом запрещается и нашему купечеству и хозяевам кораблей посылать торговые их суда во Французские порты.

Всех французов… признающих нынешнее в земле их правление и оному повинующихся, не терпеть в империи нашей… выслать… Изъемлются из сего те французы обоего пола, которые …окажут искреннее их намерение и желание отрещися присягою от правил безбожных и возмутительных, в земле их ныне исповедуемых, введенных похитителями правления и власти, признают злодеяние последнее, над особою Королевскою сими извергами учиненное… Всем подданным нашим запрещается ездить во Францию, или же иметь, какое бы то ни было, сообщение с Французами, в отечестве их, или же в армиях их

пребывающими, до того времени, покуда с восстановлением устройства и законной власти в той земле последует от Нас разрешение.

Запрещается ввозить в Россию ведомости, журналы и прочие периодические сочинения, во Франции издаваемые».

1) Когда и по какому поводу был принят указ?

2) Какими мерами Екатерина II хотела наказать Францию?

3) Какие меры были приняты для недопущения рас революционных идей в России?

3. Из «Науки побеждать»

«Три воинские искусства. Первое –глазомер: как в лагере стать, как идти, где атаковать, гнать и бить… Второе – быстрота. Неприятель нас не чает, считает за 100 верст, - вдруг мы на него как снег на голову: закружится у него голова… Третья – натиск… В двух шеренгах сила, в трех полторы силы: передняя рвет, вторая валит, третья довершает…

От немогузнайки много, много беды. За немогузнайку офицеру арест…

Ученье свет, неученье тьма; дело мастера боится, и крестьянин если не умеет сохою владеть, хлеб не родится. За ученого трех неученых дают; нам мало трех, давай нам шесть, давай нам десять на одного, - всех побьем, повалим, в полон возьмем…»

1) Кто написал книгу «Наука побеждать»?

2) Какие идеи автор книги считает важными для успеха в военном деле?

3) В каких сражениях автор применял свои идеи?

Показать ответ
Ответ:
vikakittenlove
vikakittenlove
16.06.2021 13:08

У 1857 р. поступово відновлюється боротьба за реформу виборчого законодавства під гаслами загального виборчого права для чоловіків, таємної процедури голосування та трирічного терміну повноважень парламенту. Ініціатором нового піднесення стали профспілки.

В 1862 р. в Лондоні був заснований політичний Союз тред-юніонів, який поставив реформу виборчого законодавства серед своїх головних завдань. У травні 1865 р. вимогу реформи висунула радикальна буржуазія на своїй конференції у Манчестері. Тут був створений Національний союз реформи. Вимоги останнього зводилися лише до розширення числа виборців, а не до загального виборчого права. В листопаді 1865 р. помер прем'єр Пальмерстон, який був рішучим противником реформи. 11 травня 1866 р. відбувся грандіозний крах на Лондонській біржі, що отримав назву «чорної п'ятниці». Негаразди в економіці далися взнаки на політиці.

Восени 1866 р. рух за реформу набирає небаченого розмаху: на мітингу в Манчестері було 100 тис. учасників, в Лідсі - 300 тис, в Бірмінгемі - 350 тис, в Глазго - 200 тис. і т. д. У лютому 1867 р. в палату громад було внесено новий проект реформи, який після прийняття кількох додаткових поправок 15 серпня 1867 р. став законом. У «гнилих» містечок відібрали ще 45 місць, з них 44 були передані містам. В самих містах право голосу надавалося особам чоловічої статі, які проживали там протягом останніх 12 місяців, сплачували податок на користь бідних, та винаймали житло, не дешевше 10 ф. ст. на рік. У графствах коло виборців було розширене орендарями з прибутком від 12 ф. ст. на рік і вище.

Зменшення цензу для орендаторів та розширення виборчого права для винаймачів житла дещо збільшило число виборців - з 1 млн 400 тис. чол. до 2,5 млн. Воно зачепило не лише буржуазію, але й верхівку робітничого класу. Зміни в середовищі електорату змушували уряд враховувати інтереси нового кола виборців, щоб в майбутньому мати змогу розраховувати на їхні голоси. Зокрема, в 1867 р. уряд консерватора Дізраелі скасував закон про господарів і слуг, урівнявши права підприємця і найманого працівника у суді. В 1875 р. парламент скасував карну відповідальність за порушення договору найму. До цього часу скарги працедавця суд розглядав за відсутності відповідача, стандартно призначаючи три місяці тюремного ув'язнення «винному» робітникові.

Объяснение:

https://studentu.info/gosudarstvo-i-pravo/istoriya-gosudarstva-i-prava-zarubezhnyh-stran/viborchi-zakoni-1867-r

0,0(0 оценок)
Ответ:
БекБека
БекБека
16.06.2021 13:08

У 1857 р. поступово відновлюється боротьба за реформу виборчого законодавства під гаслами загального виборчого права для чоловіків, таємної процедури голосування та трирічного терміну повноважень парламенту. Ініціатором нового піднесення стали профспілки.

В 1862 р. в Лондоні був заснований політичний Союз тред-юніонів, який поставив реформу виборчого законодавства серед своїх головних завдань. У травні 1865 р. вимогу реформи висунула радикальна буржуазія на своїй конференції у Манчестері. Тут був створений Національний союз реформи. Вимоги останнього зводилися лише до розширення числа виборців, а не до загального виборчого права. В листопаді 1865 р. помер прем'єр Пальмерстон, який був рішучим противником реформи. 11 травня 1866 р. відбувся грандіозний крах на Лондонській біржі, що отримав назву «чорної п'ятниці». Негаразди в економіці далися взнаки на політиці.

Восени 1866 р. рух за реформу набирає небаченого розмаху: на мітингу в Манчестері було 100 тис. учасників, в Лідсі - 300 тис, в Бірмінгемі - 350 тис, в Глазго - 200 тис. і т. д. У лютому 1867 р. в палату громад було внесено новий проект реформи, який після прийняття кількох додаткових поправок 15 серпня 1867 р. став законом. У «гнилих» містечок відібрали ще 45 місць, з них 44 були передані містам. В самих містах право голосу надавалося особам чоловічої статі, які проживали там протягом останніх 12 місяців, сплачували податок на користь бідних, та винаймали житло, не дешевше 10 ф. ст. на рік. У графствах коло виборців було розширене орендарями з прибутком від 12 ф. ст. на рік і вище.

Зменшення цензу для орендаторів та розширення виборчого права для винаймачів житла дещо збільшило число виборців - з 1 млн 400 тис. чол. до 2,5 млн. Воно зачепило не лише буржуазію, але й верхівку робітничого класу. Зміни в середовищі електорату змушували уряд враховувати інтереси нового кола виборців, щоб в майбутньому мати змогу розраховувати на їхні голоси. Зокрема, в 1867 р. уряд консерватора Дізраелі скасував закон про господарів і слуг, урівнявши права підприємця і найманого працівника у суді. В 1875 р. парламент скасував карну відповідальність за порушення договору найму. До цього часу скарги працедавця суд розглядав за відсутності відповідача, стандартно призначаючи три місяці тюремного ув'язнення «винному» робітникові.

Объяснение:

https://studentu.info/gosudarstvo-i-pravo/istoriya-gosudarstva-i-prava-zarubezhnyh-stran/viborchi-zakoni-1867-r

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота