Заполните диаграмму венн. Определите общие черты Туркенстанской (Кокандской) автономии и Туркестанской АССР, а также найдите различия между ними (по 3 признака
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Объяснение:
Железный век на территории Казахстана
Конец I тысячелетия до н. э. является переломным моментом в истории Казахстана. Для племен, населявших территорию Казахстана, VII-VII века до н. э. это временя, когда началась эпоха открытия и широкого использования железа.
На смену каменному и бронзовому веку пришел железный век, так как основные орудия труда стали изготавливать из железа. Железные орудия труда были более острыми, удобными, прочными по сравнению с орудиями из камня и бронзы.
Древняя история эпохи железа делится на 2 периода:
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Разные области не одновременно подошли к этому этапу. Там, где были богатые месторождения меди и олова, железо на первых порах с трудом пробивало себе дорогу. К таким районам можно отнести Казахстан и Южную Сибирь, где развилось до высокого уровня бронзолитейное искусство.
Увеличение производства продуктов: мяса, шерсти, кожи — создало излишки, что развитию обмена. Рост стада требовал новых пастбищ, и между родами и племенами происходила борьба за землю, начались войны. Побежденные племена были вынуждены уходить в другие районы. Выделились более сильные племена.
Рост численности населения, необходимость организации защиты от врагов заставляли роды и племена вступать между собой в тесные контакты. Роды объединялись в племена, а племена ― в союзы племен. К таким раннеплеменным объединениям относятся союзы саков, уйсунов, кангюев, гуннов и сарматов.
В руках отдельных семей сосредоточились большие стада скота. Владельцы вынуждены постоянно менять места выпасов. Постепенно осваиваются не только долины рек, но также зоны степей и полупустынь, высокогорья Тянь-Шаня.
Люди изобретают удила, и конь становится важнейшим средством передвижения на дальние расстояния. Под постоянное жилье при юрта ― жилище легкое и удобное для перевозок.
Дальнобойный лук, стрелы с трехгранными наконечниками, меч-акинак стали грозными орудиями защиты и нападения.
Пояснення:Не задовольняючись тиском на нейтральні держави, Англія ужила виняткових заходів, намагаючись задушити Французьку республіку голодом. Інструкцією, даної 8 червня англійському флоту, англійським кораблям пропонувалося захоплювати всяке судно, незалежно від прапора, що направляється у французькі порти. Оголошення подібного роду блокади зовсім суперечило сталому міжнародному праву і торкалося насущних інтересів ряду нейтральних держав Сполучених Штатів Америки, Швеції, Данії. Данія, зокрема, все ще намагаючись відігравати роль великої морської держави, категорично відкинула англійські домагання, і міністр закордонних справ Бернсторф заявив, що датський уряд мало цікавить, що "нейтралітет Данії більш корисний однієї з воюючих країн, ніж інший".
Надзвичайно небезпечною зброєю, застосованою Англією, були шпигунство і диверсії в боротьбі з революцією у Франції, була організація найширшої служби розвідки і провокації. Буквально вся Франція кишіла англійськими агентами, якими дуже охоче ставали переслідувані дворяни, священики й інші представники кіл, що панували, до революції. Шкода, завданої діяльністю цих агентів, була винятковою. Вони не тільки збирали і перепроваджували секретні матеріали, але і були організаторами різних безладь, підбурювань, заколотів.На Сході Катерина II енергійно здійснювала свої плани у відношенні Туреччини і Польщі. Нескінченно ворожа французької революції, вона вважала невигідним передчасне пряме втручання в західноєвропейські справи і прагнула в максимальному ступені використовувати переваги, що створювала для неї війна. Тому цілком прав був Робесп’єр, коли відзначав, що "у той час, коли ворогуючі з нею держави розбиваються об стрімчак Французької республіки імператриця Росії береже свої сили і множить свої ресурси... Вона сподівається дочекатися моменту, коли зможе диктувати закони Європі й принаймні Пруссії й Австрії".
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Объяснение:
Железный век на территории Казахстана
Конец I тысячелетия до н. э. является переломным моментом в истории Казахстана. Для племен, населявших территорию Казахстана, VII-VII века до н. э. это временя, когда началась эпоха открытия и широкого использования железа.
На смену каменному и бронзовому веку пришел железный век, так как основные орудия труда стали изготавливать из железа. Железные орудия труда были более острыми, удобными, прочными по сравнению с орудиями из камня и бронзы.
Древняя история эпохи железа делится на 2 периода:
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Разные области не одновременно подошли к этому этапу. Там, где были богатые месторождения меди и олова, железо на первых порах с трудом пробивало себе дорогу. К таким районам можно отнести Казахстан и Южную Сибирь, где развилось до высокого уровня бронзолитейное искусство.
Увеличение производства продуктов: мяса, шерсти, кожи — создало излишки, что развитию обмена. Рост стада требовал новых пастбищ, и между родами и племенами происходила борьба за землю, начались войны. Побежденные племена были вынуждены уходить в другие районы. Выделились более сильные племена.
Рост численности населения, необходимость организации защиты от врагов заставляли роды и племена вступать между собой в тесные контакты. Роды объединялись в племена, а племена ― в союзы племен. К таким раннеплеменным объединениям относятся союзы саков, уйсунов, кангюев, гуннов и сарматов.
В руках отдельных семей сосредоточились большие стада скота. Владельцы вынуждены постоянно менять места выпасов. Постепенно осваиваются не только долины рек, но также зоны степей и полупустынь, высокогорья Тянь-Шаня.
Люди изобретают удила, и конь становится важнейшим средством передвижения на дальние расстояния. Под постоянное жилье при юрта ― жилище легкое и удобное для перевозок.
Дальнобойный лук, стрелы с трехгранными наконечниками, меч-акинак стали грозными орудиями защиты и нападения.
Відповідь:
Пояснення:Не задовольняючись тиском на нейтральні держави, Англія ужила виняткових заходів, намагаючись задушити Французьку республіку голодом. Інструкцією, даної 8 червня англійському флоту, англійським кораблям пропонувалося захоплювати всяке судно, незалежно від прапора, що направляється у французькі порти. Оголошення подібного роду блокади зовсім суперечило сталому міжнародному праву і торкалося насущних інтересів ряду нейтральних держав Сполучених Штатів Америки, Швеції, Данії. Данія, зокрема, все ще намагаючись відігравати роль великої морської держави, категорично відкинула англійські домагання, і міністр закордонних справ Бернсторф заявив, що датський уряд мало цікавить, що "нейтралітет Данії більш корисний однієї з воюючих країн, ніж інший".
Надзвичайно небезпечною зброєю, застосованою Англією, були шпигунство і диверсії в боротьбі з революцією у Франції, була організація найширшої служби розвідки і провокації. Буквально вся Франція кишіла англійськими агентами, якими дуже охоче ставали переслідувані дворяни, священики й інші представники кіл, що панували, до революції. Шкода, завданої діяльністю цих агентів, була винятковою. Вони не тільки збирали і перепроваджували секретні матеріали, але і були організаторами різних безладь, підбурювань, заколотів.На Сході Катерина II енергійно здійснювала свої плани у відношенні Туреччини і Польщі. Нескінченно ворожа французької революції, вона вважала невигідним передчасне пряме втручання в західноєвропейські справи і прагнула в максимальному ступені використовувати переваги, що створювала для неї війна. Тому цілком прав був Робесп’єр, коли відзначав, що "у той час, коли ворогуючі з нею держави розбиваються об стрімчак Французької республіки імператриця Росії береже свої сили і множить свої ресурси... Вона сподівається дочекатися моменту, коли зможе диктувати закони Європі й принаймні Пруссії й Австрії".